Вітаємо Геннадія Харитона!

Колектив Буковинського центру культури і мистецтва вітає директора Народного дому с. Банилів-Підгірний Сторожинецької міської ради Геннадія Вікторовича Харитона з поважним ювілеєм!

Упродовж багаторічної творчої діяльності Геннадій Вікторович зробив чималий внесок у розвиток та збереження культурних надбань рідного краю. Очолюючи понад 30 років Народний дім, ювіляр зарекомендував себе як досвідчений фахівець. Уся його діяльність пов'язана з роботою різножанрових аматорських колективів, любительських об’єднань та клубів за інтересами. 

У цей день від щирого серця зичимо Геннадію Харитону міцного здоров’я, миру, творчого неспокою, драйву, втілення нових і цікавих задумів!

         З роси і води Вам!

БУКОВИНСЬКЕ ЕТНОГРАФІЧНЕ ЛІТО

Літо для буковинського селянина – це передусім період збору врожаїв. А ще – це барвиста багатозначна обрядовість, про яку є сенс говорити. Саме з цією метою зібралося зацікавлене товариство на терасі Буковинського центру культури і мистецтва, ініціатором цієї етнографічної студії стала Всеукраїнська ініціатива «Активна громада» у м. Чернівці. Географія відвідувачів – Токмак, Слов’янськ, Луганськ, Маріуполь, Чорнобаївка, Харків, Сіверодонецьк, Миколаїв. На занятті йшлося про жіночі обряди збирання зілля і традиції зільництва загалом, про купальські традиції (порівняння обрядових тонкощів Слобожанщини, Полісся, Гуцульщини та Буковини), петрівчані традиції (земляні столи та петрикування, посвята у парубки), а також про традиції Маковея, Преображення Господнього та Першої Пречистої.

ВІДБУЛАСЯ ЛЕКЦІЯ ПРО УКРАЇНСЬКЕ СЕРЦЕ БУКОВИНСЬКОЇ ТРАДИЦІЇ

Цикл авторських вечірніх лекцій Іванни Стеф’юк «Екзотичне гроно» зібрав усіх зацікавлених у медіацентрі «Belle Vuе», і тема заняття - «Жовто-сина фана. Українське серце буковинської культури». Цього разу екскурс у витоки символіки сягнув часів трипільської культури – як відомо «буковинську Трою», тобто частину мальованої неолітичної кераміки, знайденої в буковинських Шипинцях та околицях, скрупульозно дослідив і описав у докторській дисертації вчений-археолог зі світовим ім’ям, письменник Олег Кандиба (Ольжич). Тож лекторка розповіла про Музей трипільської культури, який діє на території КРВ «Буковинська Троя», а також про наші авторські студії стосовно трипільських впливів на українську культуру. Друга підтема – «Недитячі мисли дитячого фольклору» стосувалася дитячих обрядів, практик, ігор та забавлянок, які зараз перейшли в гру, а колись мали магічний чи мантичний спектри трактування – «петрикування», «ховання ляльки», пісня-гра «Подоляночка», пісня-гра «Іди, іди дощику» тощо.

ЛАНЧ У ФЕМІНІСТИЧНОМУ ДИСКУРСІ З РОКСОЛАНОЮ ЖАРКОВОЮ

Презентація монографії Роксолани Жаркової «Бачу її нині». Жіночі образи у малій прозі Івана Чендея» відбулася у Буковинському центрі культури і мистецтва в форматі літературного ланчу. Розмова стосувалася зрізу «людина-традиція» у прозі Івана Чендея, а також фольклористичної діяльності митця, його співпраці з Сергієм Параджановим (кіносценарій «Тіней забутих предків» та етноконсультування) тощо. Книжку презентувала її авторка, українська письменниця, літературознавиця, есеїстка Роксолана Жаркова, котра поділилася власними візіями стосовно переємності обрядів, життєздатності окремих обрядодій і ролі мистецької інтерпретації в популяризації культурної спадщини загалом. Йшлося і про взаємне проникнення лімінальних обрядів (наприклад, мотиви туги й прощання на весіллі, мотив гри чи обдаровування на похороні тощо). Йшлося й про поступове спрощення обрядів під впливом тих чи інших обставин. Також присутні розмірковували над гендерними приписами традицій – з погляду ХХІ століття.