«СЛОВЕСНА ВИШИВАНКА» І ДОСЛІДЖЕННЯ РІДКІСНИХ БУКОВИНСЬКИХ ОБРЯДІВ ПРЕЗЕНТОВАНО НА ВОЛИНІ

Задум презентувати дещо з дослідницької роботи етнографічного проєкту «Спадщина» БЦКМ на Волині визрівав давно, і ось у символічну пору, на сам Всесвітній день вишиванки, він втілився. Тож на запрошення діячки освіти, популяризаторки української літератури, консультантки Управління з гуманітарних питань виконавчого комітету Володимирської міської ради Мирослави Стольницької та завідувачки кафедри історії та культури української мови Волинського національного університету, професора Світлани Богдан наша колега Іванна Стеф’юк мала літературний тур Волинню, де презентувала відразу кілька видань. Зокрема, презентувала авторську книжку есеїв та етнографічних нарисів «Місце сили», аналізувала маловідомі та зникомі традиції, а також вела мову про діалект як «словесну вишиванку» на матеріалі своєї книжки художніх образків «Про вас» та найповнішого на сьогодні видання творів Марка Черемшини «Райска Птиця». Всі три книжки побачили світ у видавництві «Брустури».

ТРАДИЦІЇ БУКОВИНСЬКОЇ ПОМАНИ У ГРУЗІЇ

Упродовж кількох днів етнолог, заслужений діяч мистецтв України, директор Буковинського центру культури і мистецтва Микола Шкрібляк на запрошення Українського дому у Тбілісі та Грузинсько-української платформи провів цикл етнологічних заходів, присвячених теоретичному та практичному пізнанню традиційної культури. Символічно вийшло так, що поїздка відбулася напередодні Провідної неділі, а для багато кого це – особлива символічна пора, коли вшановуємо предків. Причому це спільна обрядова традиція для багатьох етнорегіонів України.

Справжнє театральне свято на сцені УТОС

15 травня на сцені будинку культури Чернівецького учбово-виробничого об’єднання УТОС відбулася прем’єра вистави за мотивами казки Сашка Лірника «Казка про старого козака, рудого чорта, чотири роги та козацький рід». Презентував постановку народний аматорський театр «Сузір’я», керівник – Параска Дутчак, музичне оформлення – Надія Клим. У виставі було задіяно 17 учасників різного віку, які намагалися всебічно розкрити характери героїв і точно визначити зміст твору. Вічна тема протистояння добра і зла у творі торкається хвилюючих явищ сучасності і людських почуттів.

ДІАЛОГ МІЖ БУКОВИНСЬКОЮ І КРИМСЬКОТАТАРСЬКОЮ ТРАДИЦІЙНИМИ КУЛЬТУРАМИ: СПРОБА НАБЛИЖЕННЯ

Спеціально до Всесвітнього дня вишиванки у Буковинському центрі культури і мистецтва відбулася етнографічна студія «Вишиваний діалог: український і кримськотатарський голоси». І певною мірою цей захід був дуетним, адже проводили його спільно голова ГО «Ана Юрт», носійка кримськотатарської культури Ніяра Мамутова та кураторка етнографічного проєкту «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва Іванна Стеф’юк. «Приїхавши на материкову Україну, зокрема на Буковину, я здивувалася, побачивши скільки схожого є в наших культурах. Ось наприклад, кримські татарки на голову одягають фес, феску. А буковинки також під намітку чи хустку одягали фис (фес). Я вивчала відео на сторінці проєкту «Спадщина», статті, нариси і зрозуміла, що ми багато в чому подібні, але і дуже мало знаємо одні про одних. Фески у нас бувають вишиті, бувають буденні, а в часи окупації їх почали носити як акт спротиву.