Великі дні і ночі сьогодні в Україні... Страшні... Довгі...
Російський загарбник нагло лізе на нашу землю. Усі як один стали на захист держави. Мовчки, вперто і зосереджено українці чистять затвори, рахують патрони і набої, мішають «узвар Бандери». Що можуть зробити діти у час страшної біди? Все. Бо заради них ця велика битва.
Вчора учні малювали, а сьогодні склали рученята у щирій молитві за кожного захисника та захисницю, які боронять Україну на фронті, записуються у територіальну оборону. Нехай малюнки учнів та викладачів художнього відділення нашої мистецької школи додають сили, люті, впевненості і віри у здоланні московського ворога тим, хто в бою, тим, хто тримає стрій від диверсантів і провокаторів в теробороні та зрештою усім нам!
Детальніше...Працівники культури – яскраві представники гуманітарної сфери, тієї самої сфери, яку іноді називають просто: «людина-людина». Це одна з самих мирних професій на світі. Та коли твою країну намагається загарбати підступний ворог, який ще й цинічно називає себе «братом», ніхто не може стояти осторонь від найсвятішого обов’язку – боронити рідну землю. І нехай не всі в змозі взяти в руки автомат, та допомагати українським воїнам і громадянам нашої держави, які внаслідок бойових дій стали біженцями, можна по-різному.
З перших днів війни працівники культури Чернівецької області активно долучаються до зміцнення обороноздатності нашої країни та допомагають людям з інших, охоплених полум’ям війни регіонів України. На сайті БЦКМ ми розміщуємо дайджест новин від працівників культури області. Читаючи ці скупі рядки, розумієш, що українське суспільство згуртоване як ніколи, тому перемога за нами! Слава Україні! Героям Слава!
Детальніше...На території Чернівецької області запроваджують комендантську годину. Про це повідомив начальник Чернівецької військової адміністрації Сергій Осачук.
Комендантська година триватиме з 22:00 до 6:00: «Рішенням Ради оборони обласної військової адміністрації відсьогодні, 27 лютого, запроваджується комендантська година. Вона починає діяти з 22 годинив межах області. Триває до 6 години ранку. Відтепер і до розпорядження про скасування комендантської години з 22 до 6 години вихід з будинків, рух вулицями, дорогами для цивільного населення заборонено».
Роман Клічук, мер Чернівців, уточнив, що на вулицях міста буде вимкнене світло: «Прохання до власників житла та торговельних об‘єктів вимикати зовнішню ілюмінацію, яскраві вивіски та вуличні ліхтарі. Це необхідно для нашої безпеки».
У Чернівцях волонтери створили Штаб координації допомоги українським митцям та діячам культури.
Мета штабу - допомогти тим українським митцям, які опинилися в небезпеці та шукають прихистку на заході України.
Вони будуть скоординувати людей, які готові відчинити двері власного дому для прийому евакуйованих українських митців та їхніх родин, з людьми, які терміново шукають такого прихистку.
Ваші потенційні гості – це відомі публічні люди, чиї прізвища легко знайти в інтернеті. Ми беремо на себе функцію координації та посередництва між такими людьми.
Детальніше...Паперові витинанки – поширена прикраса хатніх вікон: виготовляючи їх, господині вкладають індивідуальне розуміння таких мистецьких категорій, як естетика, композиція та символіка. Звісно, не кожна така робота є мистецькою, і не кожна господиня – майстринею витинанки, але саме народна етимологія витинанки промовисто говорить про її логіку і знакову сутність. Якщо говорити в загальноукраїнському контексті, то буковинські та бессарабські витинанки не мали такого бурхливого розвитку, як, скажімо, на Поділлі, Подніпров’ї та Прикарпатті, але вони варті уваги. Своєю самобутністю, що проявилася в орнаментальній мові, технічних прийомах виготовлення, композиційному ладі та колористичній системі витинанка привабила таких дослідників як І. Гургула, М. Станкевич та М. Шкрібляк.
Народна витинанка на Буковині та Бессарабії з’явилася в середині ХІХ століття. Її виникнення пов’язано, переважно, з появою дешевого і доступного для сільського населення матеріалу (зокрема – паперу), а також з переходом від курної хати до «чистої», що надавало побуту естетичного збагачення. Погодьмося, у чистій світлиці витинанка виглядає направду ошатно. Для виготовлення витинанок майстри використовували переважно тонкий папір, глянцевий, яскраво-насичених кольорів, який добре складався та легко піддавався вирізуванню деталей різних розмірів. Ажурні оздоби були переважно білими або одноколірними, виготовляли їх за допомогою ножиць, ножа та інших гострих знарядь. Такі вироби виготовлялися найчастіше навесні перед Великоднем та Новим роком; витинанки кріпилися на стінах, вікнах, сволоках, печі, мисниках, поличках. Витинанки виконували функціонально-побутову, естетичну та обрядову функції.
Детальніше...