У Чернівцях запрацював новий клуб «ProStir», який має за мету об’єднати дітей та дорослих задля спілкування та піклування. Засновник - Олександр Рогожа. На даний час цей клуб працює для підтримки, розвитку і терапії дітей, які втратили батьків, зокрема через війну. Молоде покоління потребує уваги, знань, підтримки, спілкування, любові та виявлення своєї особистості. І саме це об’єднання сформувалося заради проектів різного формату, що сприятимуть їхньому розвитку.

Так, художник, майстер народного мистецтва України, методист Буковинського центру культури і мистецтва Василь Беженар провів майстер-клас із витинанки для вихованців Центру соціально-психологічної реабілітації служби у справах дітей Чернівецької обласної державної адміністрації.

Під час заходу молоде покоління поринуло у світ тендітного та витонченого мистецтва паперовирізування, освоїло давнє буковинське народне мистецтво по створенню мереживних прикрас для дому.

АНОНС

В Україні триває війна… Але ми продовжуємо бути сильними і незламними. Віримо у перемогу ЗСУ!

«Талановиті й незалежні», - під такою назвою у залі Буковинського центру культури і мистецтва (вул. Й. Главки, 1-а) відбудеться відкриття виставки робіт учнів художніх шкіл та художніх відділень шкіл мистецтв Чернівецької області.

Виставка присвячена Дню Незалежності України. В експозиції - малюнки талановитої буковинської молоді, яка прагне жити вільно та щасливо на своїй землі, поважаючи традиції українського народу. Роботи з фондових колекцій Буковинського центру культури і мистецтва. Мета заходу – показати внутрішній світ молоді та любов до рідного краю крізь призму мистецтва.

Виставка розпочне свою роботу 22 серпня і триватиме до 22 вересня поточного року.

«А отут табір циганський стояв, от під цею вербою. Вони собі облюбували місце коло ріки», - веде душевну екскурсію Драчинцями краєзнавиця Марія Крушельницька-Угринчук. І в уяві, звісно, зринає опоетизований образ циганки-ворожки з картами в яскравій спідниці. Надто вже захоплено розповідає, аби уявляти той, інший стереотип.

- Вони мают свої традиції. Ну наприклад, хрестя дитину не в церкві, а в ріці. І наших кличут в куми. А ще цигани у нас завжди були добрими ковалями. Мали свою кузню, і старші навчали молодших цій справі. Роздували вогонь у печі міхом вручну. Старий циган кричав до молодого: «Фурди, мой, Васілій, фурди!». А той, у свою чергу, старався догодити майстрові і добре роздував.

У Драчинцях до шатрових циганів ставилися двояко. З одного боку, і це зайве приховувати – з ромами старалися бути обережно, аби не «обшахрували». А з іншого – саме цигани зналися найкраще на ковальській справі. І на початку ХХ століття у ремісничому ланцюжку громади саме циганські ковалі займали незамінне місце – кувати коней драчинчани приводили до них просто в табір. І поки господар чекав свого коня – слухав при вогні винятково мелодійні і як правило трагічні ліричні пісні.

У нашого Центру склалася тривала і плідна співпраця зі Всеукраїнською ініціативою «Активна громада», ця співпраця полягає в систематичних науково-популярних лекціях та майстер-класах. Враховуючи, що серпень дуже багатий на «смачні» свята, ми запросили наших гостей на етнографічний захід «Спас українського народу». Відвідувачами стали гості-переселенці з Маріуполя, Краматорська, Харкова, Балаклії, Бердянська, Горлівки, Слов’янська, Сіверська, а також чернівчани.

У майстерні-світлиці народних ремесел та декоративного мистецтва Буковинського центру культури і мистецтва завідувачка науково-методичного відділу дослідження та популяризації традиційної культури БЦКМ, кандидатка філології Іванна Стеф’юк розповіла про семантику свят Маковія, Преображення Господнє, Перша Пречиста, дізналися також гості про свічникарські клаки, толоки, а також види колективної праці і колективного відпочинку. Багато хто з теплом та ностальгією пригадав будівельні толоки, які ще донедавна єднали їхню громаду (до утвердження найманої праці як усталеної практики).