До 100-річчя Олекси Романця
- Створено: П'ятниця, 02 квітня 2021, 14:03
- Категорія: Інше
2 квітня виповнюється 100 років від дня народження Олекси Стратоновича Романця – українського літературознавця, письменника, фольклориста і краєзнавця. Цей вчений – один із тих, хто налагоджував співпрацю між Україною, Молдовою та Румунією, своє покликання вбачав у «налагодженні мостів» міжкультурного та міжетнічного діалогу. Особливо детально вивчав українсько-молдовські та румунські взаємозвʼязки.
Наукова та публіцистична спадщина вченого становить понад 600 праць, серед яких варто виокремити такі: монографія «Джерела братерства: Богдан П. Хаждеу і східно-румунсько-українські взаємини», книги «Ой Хотине, граде давній», «Літературна Буковина», «Джерела братерства», «Буковина в піснях», численні наукові та науково-популярні статті.
У 1996 році за вагомий вклад в краєзнавство Буковини Олекса Стратонович Романець заслужено удостоєний звання «Почесний громадянин м. Чернівці», у цьому ж році він став лауреатом літературної премії імені Дмитра Загула, а в 2002 році - лауреатом літературно-мистецької премії імені Сидора Воробкевича.
Як зазначає Чернівецький обласний краєзнавчий музей на своїй офіційній сторінці, 2009 року за рішенням сесії міської ради у Чернівцях іменем Олекси Романця названа вулиця, яка з’єднує вулиці Хрещатинську та Мармарозьку, а 5 серпня 2010 року в Чернівцях відкрили меморіальну дошку науковцю (по вул. У. Кармелюка,10, де він проживав з 1965 до 1975 року), а також заснували обласну премію ім. О. Романця за розвиток краєзнавства та збереження культурної спадщини Буковини.
Детальніше...Буковинські етнологи про «смачну традицію» - борщ
- Створено: П'ятниця, 05 березня 2021, 14:54
- Категорія: Інше
Одна зі страв української кухні, котра вже давно є її репрезентатором на етнокультурній карті світу, потрапила в особливе поле зору після того, як увійшла до трійки найкращих перших страв світу за версією CNN Travel . Директор Буковинського центру культури та мистецтва, заслужений діяч мистецтв України Микола Шкрібляк та кураторка етнографічного проєкту «Спадщина» БЦКМ, кандидатка філологічних наук Іванна Стефʼюк (Олещук) поспілкувалися з цього приводу з редакцією інформаційного агентства «АСС». Пропонуємо нижче сам матеріал.
Буковина – край з різноманітними культурами та звичаями. Тут тісно співіснують чимало народностей, які роками діляться між собою власними традиціями, піснями, легендами, і, навіть, рецептами.
Детальніше...Онлайн-огляд "PRO: читати". Випуск дев'ятий.
- Створено: П'ятниця, 26 лютого 2021, 16:56
- Категорія: Інше
У новому випуску віртуальних книжкових оглядів "PRO: читати" говоримо про те, чому для етнокультури так важливі символи, чому вони не просто носії інформації, а виразники ідентичності. А також як формувалися зооморфні образи традиційної культури. Відповідь на ці питання - у монографії Надії Пастух "Символіка тварин в українському фольклорі: зозуля".
Як Леся Українка «зупиняла час», або перший досвід етнографічного звукозапису
- Створено: Четвер, 25 лютого 2021, 10:31
- Категорія: Інше
Багато в чому історія життя і творчості Лесі Українки – це історія про впертість, причому світлу і переможну. В час, коли Леся Українка перебуває у творчому полудні діяльності (кінець ХІХ-початок ХХ століття) в елітних колах українства присутній інтерес до історії та фольклору, але, звичайно, можна тільки мріяти про те, щоби записати голосовий архів фольклористики. Перший фонограф запатентовано у Європі в 70-х роках ХІХ століття, і це справжня сенсація для суспільства. Демонстраторів таких записів звинувачують у шарлатанстві, а сам процес розглядають ледь не як магію. В Києві перший фонограф зʼявляється на кінці 90-х років і цілеспрямована Леся Українка та її чоловік Климентій Квітка ставлять собі неможливу (здавалося би) ціль – придбати фонограф і собі, щоби записати на нього найрідкісніший усний фольклор України.
"PRO: читати" (випуск восьмий)
- Створено: Четвер, 18 лютого 2021, 13:32
- Категорія: Інше
У цьому віртуальному огляді знайомимо вас із єдиною, але дуже особливою книгою - "Фольклор українців півночі Молдови: пісні та речитативи". Вона, на наше переконання, є незамінним пазлом у розумінні буковинської традиційної культури загалом. Які з обрядових текстів, зафіксованих у книзі, мають свій живий ритуальний контекст та чому окремі з рідкісних чи зникомих жанрів є засадничими у розумінні світоглядних орієнтирів? Ось саме про це наш випуск.