Фундаторові української музичної фольклористики – 150
- Створено: Субота, 17 липня 2021, 14:42
- Категорія: Інше
Мабуть, не буде перебільшенням сказати, що 2021 рік – зірковий для українського науково-культурного простору. Адже саме цього року ми святкуємо 150-літні ювілеї таких видатних постатей, як Леся Українка, Володимир Гнатюк, Лесь Мартович, Василь Стефаник. І сьогодні, 17 липня, виповнюється 150 років від дня народження українського композитора, музикознавця, етнографа, фундатора української музичної фольклористики, вченого з світовим іменем Філарета КОЛЕССИ.
Філарет Колесса народився у родині духовенства на Стрийщині, і два його брати зробили також вважливий вклад у розвиток української культури. Іван Колесса – відомий етнограф, Олександр Колесса – літературознавець. Батько братів Колессів доклав великих зусиль, щоби його сини отримали якісну освіту і відбулися як особистості. Мати ж виховала їх в найкращих традиціях української еліти.
Філарет був спраглий музики і фольклору приблизно відтоді, відколи визначився зі своїми пріоритетами. І великий вплив на нього мав дядько матері – Іван Лаврінський, український композитор-музикознавець, диригент. Фахівці-музикознавці вважають Івана Лаврінського співтворцем українського композиторського стилю. В роду по матері Філарета Колесси є ще одна відома постать – співак світової слави, тенор Модест Менцінський.
Детальніше...Онлайн-огляд "PRO: читати". Частина 13.
- Створено: П'ятниця, 16 липня 2021, 16:16
- Категорія: Інше
Pro:читати. №13
Пізнати антропологічний код української культури і цивілізації крізь історичну, культурологічну та ментальну призми - саме це пропонує двотомне наукове видання з однойменною назвою. Дослідники порушують ряд засадничих питань, головне з яких, як на наш погляд - хто такі українці і як ними стати?
Книгу "Антропологічний код української культури і цивілізації" підготував колектив авторитетних науковців під керівництвом О.О. Рафальського. Видання рекомендовано до друку вченою радою Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України. Її презентація відбулася нещодавно у Муніципальній бібліотеці імені Анатолія Добрянського.
Детальніше...Короткі підсумки дослідницького проєкту «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва за період січень-липень 2021 року
- Створено: Середа, 14 липня 2021, 15:42
- Категорія: Інше
(стислий календарний поіменний перелік основної роботи)
Півріччя – це мало і багато: з одного боку здається, що все перелічене відбувалося порівняно недавно. А з іншого боку розуміємо, що саме результати є показниками роботи та її ефективності. Тому ми вирішили максимально стисло представити Вашій увазі поіменні підсумки роботи тих, хто творять дослідницький проект «Спадщина» таким, як він є.
Науковим керівником проекту є очільник Буковинського центру культури і мистецтва Микола Шкрібляк.
Кураторкою і однією з головних авторів – письменниця та науковиця, співробітниця нашої установи Іванна Стефʼюк.
Технічним редактором, більд-редактором проекту є Микола Глібіщук.
Автори публікацій: Іванна Стефʼюк, Ольга Меленчук, Альона Беженар та Світлана Проданчук.
Детальніше...Молодицька таємниця
- Створено: Неділя, 11 липня 2021, 21:55
- Категорія: Інше
Етнографічна студія.
Хустка – один із тих елементів традиційного одягу українців, що викликає чи не найбільше уваги, і як наслідок – суперечок. Яка вона – автентична хустка? І чи автентична вона, якщо бабусі носили привозні «американські» хустки фабричного виробництва? А чи знаєте ви, що до вироблення «американських» хусток насправді Америка мала дуже віддалений стосунок? І що хустки бувають не лише фабричні, але і вишиті, вибійчані?
Детальніше...Диво чи галюцинація: що таке цвіт папороті
- Створено: Середа, 07 липня 2021, 13:59
- Категорія: Інше
(гіпотеза)
Мабуть, важко знайти людину, яка не чула легенду про цвіт папороті. Проте біологія та здоровий глузд кажуть нам, що щитник чоловічий (папороть) – спороносна рослина, а отже – не цвіте в принципі.
Але звідкись же взявся наскрізний фольклорно-міфологічний сюжет… Одна з папоротеподібних рослин з родини вужачкові – гронянка півмісяцева – направду таки дуже подібна на паросток звичного нам папоротника. Більше того – вона вважається фітоіндикатором покладів ауруму, а іншими словами – росте там, де «відчуває» залягання дрібних піщинок золота. Тобто – про золото на місці, де виросла гронянка – це дуже схоже на правду, щоправда золото там не у вигляді злитків.
Її похідні спорові утворення дуже нагадують жовтий цвіт. Тож цілком гіпотетично, люди, які бачили в купальську пору «цвітіння» гронянки, сплутали її з папороттю.
Детальніше...