(Роздуми до етнопроєкту "Буковинське Різдво")
Запис другий
Про піст на Буковині існує дуже гарна приказка - "Говів вчєра, говів нині, маю совість єк в дитини". Обмеживши себе у скоромному - молочному, м`ясному, стравах з яєць - людина вчиться не тільки виховувати власну силу волі, а й очищувати організм, додаючи йому довгого віку. Що постування було традиційним для богомільних українців різних областей - свідчить знаменита повість "Кайдашева сім`я", де двоє героїв - Омелько та баба Палажка - дотримуються суворого посту і вважають це невіддільним від власного способу життя. Щоправда, той же Омелько чарчину також вважає невіддільною від свого способу життя, саме тому його аскезу ніхто не сприймає серйозно, хоча він направду богомільний. Але мова не про Омелька Кайдаша, мова про.. смаки українського посту. Які зі страв (автентичних, смачних, колоритних) можемо дозволити собі у піст?
Детальніше...(Роздуми до етнопроєкту "Буковинське Різдво")
Запис перший
Відсьогодні починається підготовка до зустрічі з чудом. З чудом народження Сина Божого, підготовка до зустрічі з Різдвом.
Так, всі ми кажемо словосполучення "зустріти Різдво", але що вкладаємо цю фразу? Накрити святкові столи, прийняти колядників, привітати рідних, а ще? Недарма кажуть: святкуючи Різдво, не забудьмо про Іменинника.
Наші предки вірили: до Різдва треба приготуватися відповідною зміною в раціоні, прибравши звідти скоромне (яйця, молокопродукти, м`ясне). Ці харчові обмеження дисциплінують силу волі того, хто постує, і він добровільно відмовляє собі в харчових благах. Так, піст - це не дієта, і він потребує обмеження в розвагах та веселощах, він потребує ретельнішої молитви тощо.
Детальніше..."Мовчання як наслідок ментального страху", - саме у такому ключі вибудувала розмову кураторка етнографічного проєкту "Спадщина", фахівчиня з дослідження традиційної культури, кандидатка філологічних наук Іванна Стеф`юк. Лекторка зіставила меморати різних регіонів України, котрі прямо чи опосередковано стосуються усмирення терором, і проаналізувала, як цей травматичний досвід вплинув на суспільство.
Чому людина боїться говорити про свої традиції і як травма голодомору "виховує" суспільство через три покоління. Етнографічна світлиця-роздум, у якій більше риторичних запитань і припущень, аніж стверджень - адже ідеться про вплив на свідомість, а це дуже індивідуальне.
Детальніше...Чи правда, що жителям різних континентів сняться подібні сни, до чого тут традиційна культура і як Катерина Грушевська повʼязана з Кололівським антопологічним інститутом Великої Британії та Ірландії?
А ще яку з старовинних пісень можна одночасно назвати і рідкісною, і поширеною?
Словом, все це у новому випуску бібліографічного віртуального огляду «PRO:читати».
Детальніше...Нерідко, коли говоримо про «українські традиції в одязі», уявляємо собі яскраво вбраних жінок (звісно, «берегинь» – хоча, мабуть, складно поратися біля «домашнього вогнища» у тому всьому багатстві – дукачах-намисті-згардах-коралях) і суворо-безбарвних, і через це ніби дуже мужніх, чоловіків. Насправді ж, як стверджує наша співрозмовниця, науковиця-етнографиня Іванна Стеф’юк, «існує з одного боку розрізнення, а з іншого – взаємопроникнення чоловічих і жіночих елементів одягової культури, що свідчить: одягова традиція України і, зокрема, Буковини – це складна система». Спілкуємося про етнографічні «гендерні» несподіванки буковинської моди у застосуванні деяких аксесуарів із завідувачкою науково-методичного відділу дослідження та збереження традиційної культури Буковинського центру культури і мистецтва, кандидаткою філологічних наук, кураторкою етнографічного проєкту «Спадщина» і письменницею Іванною СТЕФ’ЮК (ОЛЕЩУК).
Детальніше...