Ювілейна весна для Cидора Воробкевича

Сьогодні – особлива дата в культурному календарі Буковини та і України загалом – виповнюється 185 років від дня народження письменника, священнослужителя, композитора, редактора та художника Сидора ВОРОБКЕВИЧА.

Деякий час він був не те, що видатним, а єдиним українським композитором Буковини.

Музичну освіту здобув у професора Віденського університету Ф.Кренна. Нагороджений лицарським хрестом ордена Франца Йосифа.

Особливо цікаво поєднував літературну та душпастирську діяльність: був священником одним з найпопулярніших письменників – одночасно.

Іван Франко, опікуючись його літературною долею, з-поміж усіх іпостасей виокремлює поетичну, в якій Воробкевич є «вповні паном своєї сили». Проте кожна його грань однаково плідна.

Разом із Юрієм Федьковичем вони стали зачинателями національного відродження Буковини. Сидір Воробкевич як композитор є автором понад 500 музичних творів, а як поет – автор кількох «народних пісень». Так, деякі з творів Сидора Воробкевича стали народними через свою яскраву, близької до фольклорної, мелодики. Одна з таких пісень – «Заграй ми цигане старий».

До першої поетичної збірки Сидора Воробкевича «Над Прутом» передмову писав сам Іван Франко.

Найвідомішими його літературними творами є «Пан мандатор», «Гнат Приблуда», «Скаменіла багачка», «Гуцульська доля».

Народився у Чернівцях, вихований у Кіцмані. І саме там, на Кіцманщині, від діда і баби переймає два фольклорні пласти української традиційної культури: народні пісні та історичний ліро-епос. Дідусь та бабуся «запрограмували» внука на традицію дуже надійно: де би він не працював (священником чи редактором) – збирав народну словесність Буковини, у яку був залюблений.

Іменем Сидора Воробкевича названа вулиця у Чернівцях, є також обласне училище мистецтв імені Сидора Воробкевича , в його честь створена обласна премія та встановлено два памʼятники та меморіальну дошку.