Визначили переможців престижного конкурсу у Києві

Методисти Буковинського центру культури і мистецтва у лютому-березні 2021 року провели онлайн ІІІ обласний етап Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості «Об’єднаймося ж, брати мої!». Було визначено кращі роботи для участі у ІV заключному етапі, який відбувся у Києві.

Участь в обласному конкурсі взяли 94 учні з 13 художніх шкіл Чернівецької області, які презентували 101 твір. Мета конкурсу - активізація виховної та патріотичної роботи серед учнівської молоді, вивчення спадщини Т. Г. Шевченка, виявлення художніх здібностей та обдарувань серед підростаючого покоління. Темами конкурсних робіт стали «Ідея Соборності України», «Творчість Т. Г. Шевченка», «Доля українського народу, суспільства, держави, власної родини, їхня сучасність та майбуття».

З десяти переможців обласного етапу у Києві визначили переможцями в номінації «Образотворче мистецтво» Ірину Рошкулець, ученицю 2 класу Новоселицької художньої школи з роботою «Молитва» (викладачка-методистка - Леся Теуту). У номінації «Декоративно-прикладне мистецтво» - Римму Лікар, ученицю 4 класу Путильської художньої школи з роботою «Різдво» (викладачка – Марія Лікар).

У світлі воскреслої правди

23 травня у будинку культури села Усть-Путила відбувся захід, присвячений пам’яті жертв політичних репресій «У світлі воскреслої правди».

Після виступу учнів та викладачів місцевої музичної школи відбувся показ першої серії з циклу фільмів «Моя земля -це моя сила». «В любови жити тато вчив», - так називається фільм, що розповідає про непросту долю мешканки Усть-Путили Марії Олексіївни Штефуряк. Перед присутніми виступили режисерка фільму - завідувачка відділу розвитку кіномистецтва БЦКМ Тетяна Маслюк, очільник Центру, заслужений діяч мистецтв України Микола Шкрібляк.

«Смаки Буковини» у Витилівці

Книглі, кнедлі, кнедлики – все це назви однієї страви, яка має свою історію, адже готують її ще з давніх-давен. У багатьох родинах вона одна з традиційних страв, рецепт якої передається від бабусі до онуки. Саме так від своєї бабусі перейняла цю страву Слава Хорбут. Як і більшість давніх страв, книглі у проготування є невибагливими, простими, але дуже смачними і поживними. Її готують як з вареної, так ї сирої картоплі.

В охолоджену відварену толочену картоплю додають яйця, сіль, перець, борошно та замішують тісто. З нього формують довгі жгутики та нарізають невеликими шматочками. До речі з формою книглів можна експерементувати. Сформовані шматочки варять у підсоленій воді. Ось і все. Страва готова.

Моя земля – це сила моя

Скільки їх було… Іноді безіменних, які не заслужили від тодішньої влади «визволителів» навіть права бути похованими на своїй землі. Замість хреста – табличка з номером, а то й взагалі – братська могила. Гіркий парадокс: люди, які це творили, на словах не вважали українців «унтерменшами», а навпаки – клялися у віковічній любові та дружбі, підкреслювали, що несуть у далекі гірські села світло прогресу та встановлюють найгуманістичнішу владу на світі.

Незабаром усю повноту цієї «любові» на своїй шкірі відчули тисячі українців, які попрямували до Сибіру і Магадану будувати «світле майбутнє». Та це майбутнє, навіть не світле, а просте людське, судилося не кожному, адже серед поневолених чималу частку складали жінки, а то й зовсім молоді дівчата, які так і не стали дружинами, матерями, бабусями. Сьогодні архіви відкриті. Ми знаємо чимало про долі дисидентів, правозахисників, відомих інтелектуалів, які не словом, а ділом виборювало право українців мати свою вільну незалежну державу. Проте іноді забуваємо про долі звичайних людей, людей, які живуть поруч з нами і які також зазнали численних поневірянь та знущань на чужині. Вина яких полягала лишень в тому, що вміли добре працювати на своїй землі та насмілилися мати власну думку.