МІСТЕРІЯ ГУЦУЛЬСЬКОЇ ДУШІ НА СВІЖІЙ ЕТНОГРАФІЧНІЙ СТУДІЇ

Етнографічна та культурологічна розмова навколо «Тіней забутих предків» зібрала зацікавлену аудиторію 26 березня у «Гончаренко. Центрі-Чернівці». Захід проводився у співпраці з Буковинським центром культури і мистецтва. Зокрема, йшлося про історію написання повісті «Тіни забутих предків», про роль гуцульського діалекту як стилістичного та ментального маркера, а також про видання цього твору в 2024 році у видавництві «Брустури», яке повертає творові автентичну назву (ту, яку можемо бачити у прижиттєвих виданнях), повертає мовний колорит тощо. Інший зріз розмови – феномен фільму «Тіні забутих предків» - його історія, найцікавіші епізоди знімального процесу, а також порівняння літературної та краєзнавчої версії сюжету (останнє – за програмою Уляни Маляр «Знай своє»). Ще окремий вектор розмови - відома акція спротиву на публічному показі «Тіней забутих предків» у Києві, де проти репресій інтелігенції виступили Іван Дзюба, Василь Стус, В'ячеслав Чорновіл.

ТРАДИЦІЇ БУКОВИНИ: ЗНАЙОМСТВО-КАЛЕЙДОСКОП

Нематеріальна культурна спадщина – спеціальні обрядові знання про живі традиції, котрі передаються з покоління в покоління. Саме цій темі була присвячена зустріч-калейдоскоп «Традиції Буковини», яка організована спеціально для здобувачів освіти Чернівецького ліцею №6 імені Олександра Доброго. Провела заняття завідувачка науково-методичного відділу дослідження та популяризації традиційної культури Буковинського центру культури і мистецтва, кандидатка філологічних наук Іванна Стеф’юк, котра розповіла про культуру приготування борщу (особливо зацікавила традиція румунів Буковини «кричати» на борщ), детально познайомила з новорічною традицією буковинського маланкування, традицією віншування чоловіків-іменинників «чугою», йшлося про види великоднього хліба і писанкарство, про буковинські та бессарабські тайстри, про обряд «ховання ляльки», будівельну традицію «суха кладка» та коболчинську кераміку, а також про види буковинських ґерданів та гуцульську боднарку.

РОЗМОВА З МАЙСТРОМ

Сьогодні гостем Буковинського центру культури і мистецтва був Володимир Гамаль - відомий український скульптор, лауреат літературно-мистецької премії імені Сидора Воробкевича, премії імені Юрія Федьковича, учасник численних регіональних, всеукраїнських та міжнародних мистецьких виставок. Майстер успішно працює у галузях монументальної та станкової скульптури - створює портрети, просторові композиції, використовуючи різні матеріали: камінь, дерево, бронзу, кераміку. Володимир Гамаль - художник особливої творчої манери. Йому притаманні розкутість думки та несподіване розкриття форм, що відображають цілісне сприйняття. Його бачення Всесвіту через призму національної традиції, символістики та метафоричне осмислення простору зробили ім’я Володимира Гамаля номінальним до модерну.

«ПОРТАЛ У ДИТИНСТВО» З ЕТНОГРАФІЧНИМ АКЦЕНТОМ

Уже хорошою традицією стали відкриті лекції та студії етнографічного проєкту «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва у співпраці з «Гончаренко-Центром. Чернівці». Специфіка формату – тему обирає аудиторія. І за побажанням відвідувачів 19 березня відбувся «Портал у дитинство», на якому читали тексти і підтексти казок про тварин, чарівних та соціально-побутових казок. І проводили неочевидні паралелі. До прикладу, як пов’язані елементи НКС Чернівецької області «Обряд на викликання дощу «ховання ляльки» і «Буковинський урочистий вінок з ковилою» із народною казкою у записі Михайла Івасюка «Оленка і підземне царство», що спільного між казкою про Івасика-Телесика та обрядом з народної медицини «запікання дитини», почули деякі несподівані відомості про дитячі-недитячі сюжети казок та багато іншого.