Екзотична, навіть подекуди епатажна форма, і глибокий сенс – ритуальний обман і такі ж ритуальні бешкети Маланки, «гладіаторські» ведмежі поєдинки, «німа молода», «вінок, що рухається» (павун), «поцілований вогнем» посуд (боднарка) і ткані сумки, що здатні змінити настрій (тайстри) – це звучить метафорично, асоціативно, а офіційною термінологією можна узагальнено сказати «нематеріальна культурна спадщина Буковини». Сьогодні у майстерні-світлиці народних ремесел кураторка етнографічного проєкту «Спадщина», завідувачка науково-методичного відділу дослідження та популяризації традиційної культури Буковинського центру культури і мистецтва, кандидатка філологічних наук Іванна Стеф’юк познайомила гостей з калейдоскопом найяскравіших буковинських традицій. Окрім вищезгаданих традицій, атрибутів та обрядодій, лекторка розповіла про традиції свята зустрічі весни Мерцішор, традиції виготовлення та побутування гуцульських ліжників, види буковинських тканих рушників, звичай «кричати на борщ» тощо.
Колектив Буковинського центру культури і мистецтва щиро вітає з поважним ювілеєм керівника народного аматорського оркестру народних інструментів "Гроно калинове" Сторожинецького комунального закладу "Центр національних культур" Володимира Петровича Верстюка!
За понад п’ять десятиліть творчої діяльності колектив під умілим керівництвом Володимира Петровича став одним з найкращих на теренах нашого краю. Бажаємо Вам, шановний ювіляре, міцного козацького здоров’я, мирного неба, довгих років життя. Відданої любові глядача, друзів, побратимів та однодумців.
Колектив Буковинського центру культури і мистецтва щиро вітає з ювілеєм заслуженого артиста України, головного балетмейстера Заслуженого академічного Буковинського ансамблю пісні і танцю ім. А. Кушніренка Чернівецької обласної філармонії ім. Д. Гнатюка Леоніда Юхимовича Сидорчука!
Ми пишаємося багаторічною творчою співпрацею з Вами, Маестро. Цінуємо Вашу активну участь у навчальних і культурно-мистецьких заходах Центру. У цей день від щирого серця бажаємо Вам міцного здоров’я, мирного неба, нових яскравих постановок, втілення усіх творчих задумів, гучних оплесків і щирого захоплення глядача!
Поминальна обрядовість - тема, яка одна з найбільш закритих, чутливих і делікатних. Позначена семантикою болю втрати і світлом задушної молитви. Буковина має особливий вид помани, обрядової офіри - поминальне деревце з дарами (пом, парастас, садочок, коливце, прутчик). Він внесений до обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини, і ми намагаємося якнайповніше дослідити цю шляхетну та сумну традицію. 1 лютого у нашій світлиці відбулася етнографічна студія, присвячена буковинським поминальним деревцям з дарами. Лекторка Іванна Стеф'юк розповіла про структурно-семантичні види поминального деревця на теренах нашої області, охопивши дані від 1889 року і до сьогодення.
Тайстра – традиційна ткана торбина, яку носять через плече, для її виготовлення застосовують одні з найдавніших видів ткацтва. Історично вона була поширена по усій Чернівецькій області, побутувала в сусідніх – Івано-Франківській та Закарпатській областях, ареал же сучасного побутування звузився. Проте як сто років тому, так і сьогодні тайстра відіграє утилітарну роль (слугує сумкою для закупів), обрядову роль (як одяговий аксесуар бере участь у весільному, поминальному обрядах), вона є виразним акцентом сучасного етнообразу і темою для натхнення художників та письменників. Днями елемент під узагальненою назвою «Буковинська та бессарабська тайстра – традиції виготовлення та побутування» та охоронним номером «059.нкс» внесено до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України. Номінаційне досьє на елемент готувала Громадська організація «Вишиваний дивотвір» (очільниця – Одарка Кучерява) у тісній співпраці з Буковинським центром культури і мистецтва.