17 листопада Національний музей літератури організував гранично важливий та актуальний захід – зустріч із письменниками, чиї твори увійшли до першої в Україні антології майданівської лірики «Материнська молитва. Українки - героям Майдану», котра побачила світ у видавництві «Наш формат» у лютому 2014 року. Її упорядниця – знана письменниця та громадсько-культурна діячка Тетяна Череп-Пероганич. У книзі опубліковані поезії Оксани Радушинської, Тетяни Череп-Пероганич, Іванни Стеф’юк, Галини Фесюк та багатьох інших письменниць.
«Знаєте, збір матеріалів як такий – не оголошувався, - розповідає Тетяна Череп-Пероганич. – Восени 2013 року ми створили портал «Жінка-українка», яким я керую. І вірші, що надходили на нашу пошту – в часи Майдану вони буквально посипалися. Я не пригадаю, аби ми відхилили котрийсь текст. Дуже хотілося зберегти оті поетичні сокровення новітньої історії України».
Детальніше...Етнографічна студія.
Обман - це не завжди відхилення від моралі. Іноді це підміна дійсності. Гра. Для чого буковинці можуть "продавати" власних дітей? Чому у нареченої два вінки на голові і справжній - невидимий? Чому у вас не вийде написати сценарій для Маланки, регламентувати її? Про все це у нашій новій і дещо містичній етнографічній студії.
Детальніше...Сьогодні, коли відразу кілька знакових для українців свят поєдналися, говоримо про особливе "Війна і традиція: точки перетину".
Що для козака означає Покрова, а для повстанця - Великдень? Для чого виготовляли котильони і чому звичаї - це не вчорашній день? Ось про це все у нашому новому відео.
Автори випуску - Іванна Стеф'юк та Микола Глібіщук.
Детальніше...Як ми вже повідомляли, з вересня цього року стартував унікальний спільний етнографічний дослідницький проект радіо «Суспільне: Буковина» та етнографічного проєкту «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва – «ЧЕРВОНА КНИГА БУКОВИНИ» .
Як відомо, пандемія ставить нові виклики перед суспільством і разом з тим стимулює шукати нові форми комунікації з аудиторією – один з таких це радіопередачі та подкасти, для нашого проекту ці методи нові, оскільки ми їх додали у свій арсенал саме зараз.
Детальніше...Перехід з одного статусу в інший в українській (а отже – і буковинській) традиції супроводжується випробувальними обрядами та обрядами-благословеннями. Що стосується «перехідного віку», тобто відокремлення юної людини з громади дітей і прилучення її до молоді (парубоцтва та дівоцтва) – це непростий і багатий на емоції момент як для самого підлітка, так для його рідних.
Взагалі посвяти як такі існують не тільки у віковому розумінні, адже відомими є ремісничі посвяти, військово-солдатські тощо. Чимало з посвят супроводжувалися принизливими для учасника випробуваннями, які мали на меті перевірити ініціанта на стійкість. Зокрема, Зенон Кузеля фіксує традицію ритуального биття на межі (старші чоловіки глузують над підлітком), при цьому кажучи: «Оце, щоб ти пам’ятав, що тебе бито, щоб знав, де межу проведено». І в цьому випадку буквальна межа (межа між землями) символізує вікову межу (жертва такого обряду вже не дитина і цей перехід болючий).
Детальніше...