На Буковині розгадали секрет «паляниці»

278158374 3210741235836777 2353742453991400549 nРозмовний клуб вивчення української мови стартував цього місяця у Чернівцях. Його організатори – Молодіжний центр Чернівців «Резиденція молоді» та етнографічний проект «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва.

Ідея насправді дуже проста – допомогти українцям із вивченням мови за посередництва традиційної культури. В чому секрет «паляниці», яка логіка «кольорових прикметників», як освідчитися у коханні українською мовою та чому суржик – це як підліткові комплекси, котрі треба вчасно долати? Ось саме це вивчають численні слухачі курсів, причому вивчають із задоволенням.

Детальніше...

Таємниці гуцульського ліжника

lijnyk«Лігли двоє – встали троє», - так горяни жартують про незамінний елемент побуту – вовняний ліжник. Роль його, звісно, перебільшити складно – адже головні обряди на Гуцульщині так чи інакше стосуються ліжника.

Новий подкаст проєкту «Червона книга Буковини», котрий наша установа реалізовує спільно з радіо «Суспільне: Буковина», присвячений сутності, символіці та семантиці ліжникарства.

Нагадаємо, у 2019 році наша установа за підтримки Українського культурного фонду успішно реалізувала грантовий проєкт «Відродження буковинського ліжникарства» (керівник проєкту – М.М.Шкрібляк), і серед численних результатів виокремимо вихід монографії «Гуцульський ліжник: дискурс через віки», авторами якої є Іванна Стеф’юк та Микола Шкрібляк.

Основні позиці монографії озвучені в ексклюзивному подкасті «Від невеличкої нитки до національного коду: як народжується і що уособлює буковинський ліжник».

Детальніше...

Новий випуск «Pro: читати» знайомить з нарисами про культуру дорадянської Буковини

pro4ytaty15Книга нарисів Кузьми Демочка «Мистецька Буковина» - одна з тих, що покликана до спілкування з читачем, якому цікава культура Буковини. Яку роль мали музичні салони на формування мистецьких смаків міщан? Коли зародилася «Буковинська театральна весна» і чому «театральна» мрія Ольги Кобилянської здійснилася і не здійснилася одночасно?

А ще музичні традиції Цецино, Садгори, Вашківців.. Цікаво? Тоді ласкаво просимо до перегляду. Автори відео - Іванна Стеф'юк - кандидатка філології, письменниця, кураторка етнографічного проекту "Спадщина" Буковинського центру культури і мистецтва та Микола Глібіщук, завідувач відділу комунікаційних технологій та інформаційно-технічного забезпечення, технічний редактор проєкту.

Детальніше...

Онлайн-огляд "Pro:читати". Частина 14

kobylyanska-min 1000x550 f65

Pro:читати. №14

Ольга Кобилянська - одна з тих письменниць, чиї твори можна вважати позачасовими, універсальними за своїми смисловими посилами. Традиції української аристократії у романі "Апостол черні" - ось про це хочеться сказати окремо.

Автори відео: Іванна Стеф'юк - кандидатка філології, письменниця, кураторка етнографічного проекту "Спадщина" Буковинського центру культури і мистецтва та Микола Глібіщук - завідувач відділу комунікаційних технологій та інформаційно-технічного забезпечення, технічний редактор проекту.

Детальніше...

Дещо цікаве про традицію сукнарства та інстинкт самозбереження Юрія Федьковича

TV3vFS3wkGGwOCE1vNql.r695x430Чи доцільно збивати воду в ступі? Так, якщо ви займаєтеся виготовленням сукна. Бо і справді ця непроста тканина має пройти добову витримку водою, і місце «купання» сукна називається «ступа» (інші назви – фолюш, фолюша, валило). Літературною ж – повстярня.

«Сукна – типологічна група тканин одягового призначення. Матеріал: волокна овечої вовни. […] Сукно найвищого ґатунку, тонке, однотонне, використовувалося на пошиття святкового одягу» [1, с.32].

Особливе ж – червоне сукно – уже яке століття є етнографічним маркером саме Гуцульщини (Буковинської, Прикарпатської і Закарпатської). Як ми вже говорили, червоний колір, окрім естетичної складової, містить ще і символічно-оберегову, тож така одежа призначена оберігати власника.

Детальніше...