• Онлайн етнопроєкт «Буковинське Різдво»

    Упродовж 92 днів підготовлено стільки ж оригінальних матеріалів для тематичної сторінки у Фейсбук. До проєкту долучилися сотні учасників, аудиторія зацікавлених склала майже 150 тисяч користувачів

  • Підведено підсумки масштабного проєкту–конкурсу екскурсійних маршрутів «Слідами «Букової землі»

    Цикл перформативних вечорів за бестселером «Букова земля» талановитої землячки, лауреатки Шевченківської премії Марії Матіос на затишній території Центру

  • Від Різдва Христового до Йордану

    Традиційне обласне фольклорно-етнографічне свято щороку збирає численних поціновувачів народних традицій. Неповторна та яскрава феєрія буковинських обрядодійств не залишає байдужим нікого

  • Творчий світ дитинства

    По-домашньому теплим та чуттєвим було свято, яке підготували методисти Центру до Міжнародного дня захисту дітей. Аби кожна дитина не втратила світлого бажання творити

  • ХХХІІ Міжнародний фольклорний фестиваль «Буковинські зустрічі»

    Танці, пісні, розмаїття костюмів і народних традицій, глибокі історії та щира радість від спілкування із земляками-буковинцями

  • «Портрет українця»

    Збірка культурологічних нарисів письменниці, науковиці, кураторки дослідницького проєкту «Спадщина» Іванни Стеф’юк презентована у Міжнародний день дарування книг

  • Майстер-класи розпису писанок

    Для всіх охочих багато таких майстер-класів щороку проводять талановиті методисти Центру - майстри народного мистецтва Василь та Альона Беженарі

  • Мотиви буковинського краю

    Обласна виставка творчих робіт викладачів мистецьких шкіл – традиційна і репрезентує доробок педагогів-художників краю

  • На різдвяні свята янгол прилетів

    На території Центру відкрито садово-паркову скульптуру «Оберіг рідної культури». Урочистості відбулися у дні святкування 80-ти річчя нашої установи

  • «Буковинський розмай» - ювілейна сорокова виставка

    Один з наймасштабніших в Україні проєктів. Щороку юні художники мистецьких шкіл краю презентують понад 1000 творів живопису, скульптури, графіки тощо

  • Унікальний видавничий проєкт «Смаки Буковини»

    129 буковинських страв описано у гастрономічному путівнику традиційної кухні, де окрім рецептів, вміщено етнологічні нариси про 71 учасника проєкту та яскраві світлини куточків Буковини

  • Театр із присмаком кави

    За підтримки нашого Центру відбулася яскрава театральна імпреза. Дві вистави провідних народних театрів та майстер-класи відомих українських і зарубіжних митців

  • Моя земля – це сила моя

    Прем’єра першої творчої роботи з циклу фільмів, які розповідають про непрості долі репресованих жінок Буковини

Пленерні пейзажі Івана Балана

1 9Відображення барвистого багатства натури у природніх умовах можливе лише під час пленеру. Творами живопису, графіки можуть бути не лише пейзажі, а й фігури людей, архітектурні споруди, тварини, яких зображують у природньому середовищі. Один з найкращих буковинських художників, який плідно працює на природі, – Іван Балан.

Відомий графік, живописець, оформлювач народився 2 серпня 1941 року в селі Стрілківці Борщівського району Тернопільської області. Талант молодого художника зростав на ґрунтовній професійній освіті, яку він здобув в Українському поліграфічному інституті ім. І. Федорова у Львові (1975). Працював викладачем Чернівецького культурно-освітнього училища, старшим художником Чернівецького державного університету ім. Ю. Федьковича, з 1982 року – художником Чернівецького художньо-виробничого комбінату Художнього фонду України. Іван Балан - автор живописних і графічних портретів, натюрмортів, пейзажів, а також екслібрисів, плакатів, листівок. За своє творче життя художник проілюстрував і оформив понад 100 книг, які є справжніми взірцями поліграфічного мистецтва.

Детальніше...

Нитки сотала – щастя, долю ткала: рушникове диво Євдокії Візнюк

1 6Сьогодні 1 жовтня 2021 року святкує свій день народження буковинська майстриня бісероплетіння, вишивки та художнього ткацтва з села Кам’янка Чернівецького району (колишнього Глибоцького) Євдокія Дмитрівна Візнюк. З цієї нагоди колектив Буковинського центру культури та мистецтва адресує майстрині найщиріші зичення невтомного творчого розквіту, натхненних ідей та міцного здоров’я!

Холодної жовтневої днини 1959 року новонароджену Євдокійку бабуся по татовій лінії – Домка Миколаївна Воротняк у дівоцтві Оршівська, закутавши у свій кожух, принесла з пологового будинку додому та й перше, що зробила – дала дівчинці в одну руку олівець і папір, а в іншу – цівку, промовивши: «Все, будеш робити те, що я». У селі Кам’янка бабуся відомої нині буковинської майстрині бісероплетіння, вишивки та художнього ткацтва Євдокії Дмитрівни Візнюк славилася вишиваними і тканими виробами, ці ж вміння передала своїй невістці – Сільві Василівні Федорюк, а відтак і онучці Євдокії, яка генетично успадкувала талант до народного мистецтва. Бо не лише ткацтво й вишивка стали сенсом життя майстрині, у вільний від роботи час захоплюється бісероплетінням, малюванням на склі й полотні, писанкарством.

Детальніше...

Картинографія простих селян у творчості Марії Гебрін

1 2Наївна картина – іконографічне джерело, яке увіковічує пам'ять українського народу творами мистецтва. Сучасні майстри народного малярства інтерпретують сюжети у своїй етностилістиці та пишуть авторською мовою. Потрактування образів виринає крізь призму минулого виміру, у часі ХІХ-ХХ століття, побудованих на особливому етноментальному ґрунті. У такому етно-наїві чітко прослідковується спадковість передачі традицій з покоління в покоління. Яскрава представниця наївних художників-самородків з села Іванівці Кельменецької СТГ Дністровського району Чернівецької області, що на Бессарабії – Марія Гебрін.

Детальніше...

Сонцесяйні писанки Марини Думітро

20210516 172545Сучасне декоративно-ужиткове мистецтво акумулює в собі величезний мистецький досвід майстрів попередніх поколінь, що проявляється в семантиці та стилістиці художньої мови. Сьогодні найбільшого розвитку на Буковині досягло мистецтво писанкарства. Майстрині та майстри щорічно проводять майстер-класи для поціновувачів мистецтва традиційної культури, організовують виставки. Але не всі з них добре знані на теренах нашого краю, тому одним з головних завдань Буковинського центру культури і мистецтва є виявлення носіїв традиційної культури та дослідження їхнього творчого доробку. Серед них – Марина Думітро, майстриня писанкарства, художниця, педагогиня.

Детальніше...

Портретні зображення Тараса Шевченка у мистецькому доробку Василя Явдошняка

До 160-річчя від дня перепоховання Тараса Шевченка

Явдошняк ВасильВ українському культурному просторі, мабуть, не знайдеться митця, який би не вчився у пророка Тараса Шевченка, не надихався його ідеями, не прагнув би відтворити образ поета у живописі, графіці, декоративно-ужитковому мистецтві. Основоположною і завжди актуальною залишалася творчість Т. Шевченка для відомого буковинського різьбяра, майстра художньої інкрустації по дереву Василя Явдошняка (1928–2010), який упродовж усього життя черпав натхнення, повсякчас звертаючись до постаті поета. Крім того, у творчій скарбниці майстра наявні портретні зображення не лише Т. Шевченка, бо створив він їх чимало, а й відомих історичних осіб та майстрів слова – Богдана Хмельницького, Олекси Довбуша, Івана Франка,Лесі Українки, що засвідчують його високий патріотизм, шанування тих, хто відстоював українську національну ідею та закладав фундамент українській державі.

У житті В. Явдошняку пощастило на хороших вчителів, справжніх професіоналів своєї справи, від яких опановував основи різьбярства, зокрема від Івана Мельника навчився рельєфної різьби, а від Миколи Чорного засвоїв техніку інкрустації. Славетні педагоги були послідовниками традицій класичної школи гуцульського різьбярства, біля витоків якої стояли видатні гуцульські різьбярі – Василь Шкрібляк, Василь Девдюк, Марко Мегединюк. До речі, Микола Чорний, учень Василя Девдюка, – перший, хто приніс традицію гуцульської інкрустації на Буковину. Цієї техніки навчав буковинську молодь у п’ятому ремісничому училищі у середині ХХ століття, де згодом трудився В. Явдошняк.

Детальніше...

Шановні друзі

Ми раді вітати Вас Микола Шкрібляк
на сайті Буковинського
центру культури і мистецтва

Читати далі

Контакти

Обласна комунальна установа
"Буковинський центр
культури і мистецтва"
Чернівецької обласної ради
Україна: 58003,
м.Чернівці, вул.Й.Главки, 1-а.
тел/факс: (0372) 52-57-08
8027088
Сьогодні
Вчора
Тиждень
Місяць
Минулий місяць
Всі дні
4194
9037
42755
252958
349262
8027088

Ваш IP: 40.77.167.60
Час сервера: 2025-06-19 13:17:36
Счетчик joomla