Портретні зображення Тараса Шевченка у мистецькому доробку Василя Явдошняка

До 160-річчя від дня перепоховання Тараса Шевченка

В українському культурному просторі, мабуть, не знайдеться митця, який би не вчився у пророка Тараса Шевченка, не надихався його ідеями, не прагнув би відтворити образ поета у живописі, графіці, декоративно-ужитковому мистецтві. Основоположною і завжди актуальною залишалася творчість Т. Шевченка для відомого буковинського різьбяра, майстра художньої інкрустації по дереву Василя Явдошняка (1928–2010), який упродовж усього життя черпав натхнення, повсякчас звертаючись до постаті поета. Крім того, у творчій скарбниці майстра наявні портретні зображення не лише Т. Шевченка, бо створив він їх чимало, а й відомих історичних осіб та майстрів слова – Богдана Хмельницького, Олекси Довбуша, Івана Франка,Лесі Українки, що засвідчують його високий патріотизм, шанування тих, хто відстоював українську національну ідею та закладав фундамент українській державі.

У житті В. Явдошняку пощастило на хороших вчителів, справжніх професіоналів своєї справи, від яких опановував основи різьбярства, зокрема від Івана Мельника навчився рельєфної різьби, а від Миколи Чорного засвоїв техніку інкрустації. Славетні педагоги були послідовниками традицій класичної школи гуцульського різьбярства, біля витоків якої стояли видатні гуцульські різьбярі – Василь Шкрібляк, Василь Девдюк, Марко Мегединюк. До речі, Микола Чорний, учень Василя Девдюка, – перший, хто приніс традицію гуцульської інкрустації на Буковину. Цієї техніки навчав буковинську молодь у п’ятому ремісничому училищі у середині ХХ століття, де згодом трудився В. Явдошняк.

Таріль тематичний "Думи мої, думи..."

Підсумував багаторічну працю В. Явдошняка у галузі різьбярства альбом з декоративно-ужитковими творами майстра, виданий 2006 року у чернівецькому видавництві «Зелена Буковина», у якому зафіксована лише невелика частина мистецького доробку майстра. Видання умістило цікаву і глибоку за своїм змістом вступну статтю про життєву і творчу долю В. Явдошняка авторства етнографа, заслуженого діяча мистецтв України Миколи Шкрібляка, а також 49 різьблених по дереву робіт, виконаних у техніці інкрустації. Шевченкіану митця репрезентують три портретні зображення Т. Шевченка: таріль тематичний «Думи мої, думи…» (1971), портрет «Наш пророк» (1999), пласт тематичний «І на оновленій землі…» (2006). Хоч таких робіт майстер виготовив чимало, особливо у співавторстві зі своїми учнями у Вищому професійному художньому училищі №5 м. Чернівці, де майстер професійно розвивався та зростав як митець.

Портрет Т.Шевченка "Наш пророк"

Декоративний таріль із зображенням Т. Шевченка виготовлений з дерева груші та виконаний у техніці плоского й рельєфного різьблення. У центрі композиції на так званому цюканому фоні виокремлюється погрудне зображення поета у профіль. Кожна деталь голови та одягу майстерно оброблена. Образ обрамлений зубчастим ланцюжком та підкреслений неширокою смугою, на якій по колу викарбувані слова Т. Шевченка із «Заповіту»: «І мене в сім’ї великій, / В сім’ї вольній, новій, / Не забудьте пом’янути / Незлим тихим словом». Береги тареля прикрашені традиційним гуцульським рослинним і геометричним орнаментом, що складається з простих елементів тригранно-виїмчастої різьби: кола, півкола, ліній, прямокутників, трикутників, ромбів та символічних сегментів – «зубців», «дашків», «листочків», «сонечок», «ланцюга»,специфічних виїмок у вигляді крапельок,декоративної квітки-вазона, що увиразнюють загальну композиційну будову твору.Орнаментальна смуга виробу щедро інкрустована деревом, бісером та перламутром.

Пласт тематичний "І на оновленій землі..."

У творчості В. Явдошняк тяжіє до урізноманітнення форм дерев’яних виробів, свідченням є портрет «Наш пророк» або тематичний пласт «І на оновленій землі…», що вирізняються технологією вироблення, зокрема столярним способом, та поєднанням різних технік виконання.

У різьбленому портреті «Наш пророк» розміром 89х59 см для побудови самого образу поета майстер застосовує маркетрі та інкрустацію деревом. Портретне зображення на світло-коричневому фоні набуває виразності та чіткості загалом на світлому тлі композиційної площини, яка залишається незаписаною. Нижню частину портрета прикрашено символом слави – двома гілочками лаврового листя у формі віночка, що виступають з’єднуючим елементом та довершують цілісність образу. В оздобленні рамок В. Явдошняк застосовує традиційне гуцульське орнаментування й переплітає рослинний (квіти, листочки) і геометричний (кола, ромби, трикутники, прямокутники) візерунки.

Наснажений національно-патріотичною символікою різьблений пласт «І на оновленій землі…». У загальний простір сюжетно-тематичної композиції вписано у лівій верхній частині портрет Т. Шевченка, нижче, з правого боку – символ української держави – тризуб, на рівні якого лівіше викарбувано слова «І на оновленій землі…» із вірша поета «І Архімед, І Галілей...», а у нижній частині виробу розміщено фігуру українського кобзаря, що символізує не лише творчість Т. Шевченка, а й уособлює незнищенність української нації. Для створення пласта майстер використав горіхове та березове дерево, застосував давню техніку інтарсію (викладання деревом по дереву) та інкрустацію деревом, бісером, металом. Рамкування виробу також оздоблене елементами гуцульського орнаменту.

Як видно, лише на прикладі кількох розглянутих творів можна виснувати оригінальність творчої манери В. Явдошняка, його досконале технічне виконання робіт, майстерне відточення кожної деталі, яка розкриває та пояснює мистецький задум майстра.

Ольга МЕЛЕНЧУК, кандидатка філологічних наук,

методистка науково-методичного кабінету

дослідження та збереження традиційної культури УМЦКБ