Недаремно так сталося, що конкурс присвячений генію українського народу Тарасу Григоровичу Шевченко, з’явився у багатій палітрі культурно-мистецьких заходів Центру саме в рік здобуття Незалежності.
На відміну від багатьох інших талановитих українських письменників Шевченка не забороняли, не викреслювали його ім’я з підручників та врешті-решт з пам’яті людської. Навпаки з творчості Шевченка намагалися зробити певний культ, культ безумовно вигідний тодішній владі. Яких тільки ярликів на нього не навішували, яких нісенітниць не розповідали. Слава Богу, це вже у минулому. Нарешті ми можемо побути з Шевченком на самоті, не озираючись, не зважаючи на чужі ідеологеми, вільно насолоджуватися кожним Його словом.
Конкурс читців-декламаторів «Хвилююче слово Пророка» - це не тільки певне змагання у художньому читанні, це, перш за все, унікальна можливість зануритися у красу шевченківського художнього світу, такого унікального і, водночас, такого народного. А ще для багатьох учасників цей конкурс став першим поштовхом для самореалізації на мистецькій ниві.
Детальніше...Березнева пора має виразний літературний код – Міжнародний день письменника (3 березня), відтак – Шевченківські дні, які стартують з 9 березня, згодом – Всесвітній день поезії (21 березня). Журналістка «Суспільного» Інна КУБАЙ у програмі «3 СТУДІЯ» поспілкувалася з сучасними письменниками Буковини – Інгою КЕЙВАН, Максимом ДУПЕШКОМ та Іванною СТЕФʼЮК.
«Дозволила собі таку сміливість – урівняти в правах діалект і літературну мову у своїх творах, - розповідає Іванна Стефʼюк. – Я вважаю діалект магматичним ядром мови, живильним коренем, а тому переконана, що він потребує харизматичного, вдумливого і шляхетного представлення у мистецтві. Діалект – це не просто «хатній варіант» літературної, це далеко не так».
Детальніше...Живе у Бурдюзі цікава жінка-господиня ˗ Інна Василівна Присяжнюк, яка має у своєму кулінарному записничку чимало оригінальних і, в той же час, простих рецептів. Значне місце у ній займає солодка здоба та, як кажуть в народі ˗ праники (різні види печива). ˗ своїм смаком повертає дорослого в дитинство. Печиву можна надати будь-яку форму. Панні Інна часом імпровізує, створюючи вироби у формі пальчиків, розочок, квіточок або ж традиційних рогаликів. А як вдало доповнює смак солодких пудринців трояндове, гарбузове та сливове варення!!! Скуштувавши таке печиво, неодмінно захочеться і самому приготувати цю смакоту.
Перестало битися серце директорки будинку культури села Ропча Сторожинецької ТГ, незмінного керівника аматорського фольклорного колективу «Традиції» Сільвії Даскалюк.
За роки своєї творчої діяльності цей колектив під керівництвом Сільвії Іллівни був постійним учасником обласних, регіональних, районних фестивалів, оглядів, конкурсів. Сама пані Сільвія була відомою виконавицею румунських народних пісень.
Працівники Буковинського центру культури і мистецтв висловлюють щирі співчуття рідним та близьким Сільвії Даскалюк. Хай земля їй буде пухом!
«Якби риба в ставку не водилась…». Так починається одна з українських народних пісень, яку у Южинці Ставчанської сільської ради заспівали три чепурненькі жіночки під час приготування місцевих страв, основним інгредієнтом була риба, а саме короп.
Анна Степанівна Зварич, Марія Василівна Боднар та Ганна Іллівна Візнюк ділилися кулінарними секретами, щодо приготування різноманітних страв з риби, а це рибна юшка, голови коропа з запашною саламахою та тушкована риба з овочами в сметані по-южинецьки. Ці страви смакуватимуть як найвибагливішому гурману, так і тим – хто любить смачно поїсти.
Детальніше...