Буковинська і бессарабська тайстри: традиції та сучасність

Тайстра (торбина, трайструца, тайстрина, тайстрочка) – один із найдавніших унікальних різновидів народного художнього ткацтва. Вона складається із тканого полотна та пояса (крайки, боярка, баюрка), що використовується із практичною, обрядовою та естетичною метою. Такі екосумки бувають різних розмірів. Полотно основи виготовляють вовняною пряжею (на конопляній, лляній, бавовняній та синтетичній основі), яке тчуть на вертикальному (розбой) та горизонтальному (кросна) верстатах.

Образ Тараса Шевченка у мистецькому житті Буковини 40-80-х років ХХ століття

Серед славних мистецьких імен та їхніх творів, які впродовж півстоліття радянської влади на Буковині присвячувалися постаті Тараса Григоровича Шевченка, знаходимо імена відомих майстрів декоративно-ужиткового мистецтва, які в своїх роботах використовували послідовно елементи народної орнаментики та техніки традиційних ремесл.

Після встановлення на Буковині радянської влади у 1940 р. спостерігаються певні зміни в мистецькому житті краю. Дехто з митців з академічною європейською освітою, наприклад, Є.Ліпецький, П.Видинівський та ін., емігрували за кордон. Натомість Чернівецький край відкрив свої обійми для багатьох випускників Львівського, Київського, Харківського мистецьких закладів, «які привнесли у багату палітру мистецького життя Чернівців ознаки мистецьких шкіл своїх наставників» [1]. До таких належать: І.Холоменюк, І.Беклемішева, Б.Купневський, П.Борисенко, Г.Васягін, І.Гордіца та ін.

Буковинська ікона на склі. Семантика та стилістика

Ікони на склі - ­вид декоративно-ужиткового мистецтва, твори сакрального живопису, які відображають суть християнської етнокультури окремого краю.

Буковина була одним із найбільших центрів розвитку народного іконопису, поряд з Гуцульщиною та Покуттям. Скляні образú побутували в другій половині XIX – першій третині ХХ століття. Становлення іконографії тісно пов’язане із поширеними на той час зразками графічної продукції. Попередником хатніх ікон є дереворит, який часто слугував зразком для наслідування. Технологія написання образíв запозичена майстрами із Румунії, Молдови та Словаччини. У ХХ ст. розвиток ікон на склі занепадає, на зміну йому приходять ікони-олеографії.

Бабинські килими – рукотворна краса Бессарабії

Серед найважливіших завдань у сфері культури нині важко знайти вагомішого, ніж збереження, дослідження та популяризація елементів нематеріальної культурної спадщини, адже це є та сутнісна основа творчого генія народу, яка утвердить його національну ідентичність та неповторність. На Буковині до обласного Переліку щороку подаються нові самобутні елементи НКС. Бессарабський тканий килим – один із них.

Килимарство – народний художній промисел, який був цінним з давніх-давен, його вартісність – і мистецька, і матеріальна – залишилася і до сьогодні, як окраса інтер’єру житла, але функції значно розширилися. Такий вид народного ткацтва виник з тих часів, коли люди навчилися виробляти пряжу і тканину з волокнистих матеріалів.