«За петрушку-за чіснок купив дівку на часок». Це про традицію викуповування дружок, а ви про що подумали? І так, наречену теж "купують". Символічно.
Викуп нареченої і дружок, «вадрове», реальні та обрядові викрадення наречених і до чого тут традиція робити збитки на Андрея – ось про це все у нашому новому подкасті «Червона книга Буковини». Ці подкасти, нагадаємо, ми створюємо ексклюзивно для «Суспільне: Буковина». Ведуча – Аліна Хрищук, спікерка – кураторка етнографічного проекту «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва, письменниця, кандидатка філології Іванна Стеф’юк.
Детальніше...Урочистий вінок з нефарбованою ковилою – він дуже виразно репрезентує Буковину на етнографічній карті. Зараз тільки чотири села зберегли живою цю традицію – Рідківці, Магала, Чорнівка і Топорівці. Проте ще сто років тому понад 40 населених пунктів нашого краю міг похвалитися таким цікавим одяговим звичаєм.
Цей вінок внесений як елемент нематеріальної культурної спадщини до обласного Переліку. Більше про нього – від походження до семантики – у новому випуску спільного проекту радіо «Суспільне: Буковина» та етнографічного проекту «Спадщини» Буковинського центру культури і мистецтва.
Детальніше...Сьогодні – дуже важливий день для всієї єврейської громади, адже саме відсьогодні розпочинається Хáнука. Це свято світла, а точніше – свято перемоги світла над темрявою.
Як відомо, одна з головних ханукальних традицій – почергове запалення зліва направо по одній свічці в день у спеціальному обрядовому підсвічнику, і поки горять ханукальні свічки – забороняється працювати. Запаленням вогнів Хануки займаються чоловіки (першим запалює господар).
Діти, як правило, дуже люблять Хануку, адже в цей період їх обдаровують кишеньковими грошима. Традиційна дитяча гра для цього періоду – дрейдл (севівон), своєрідна дзиґа. На кожній з чотирьох граней цієї обрядової іграшки – фрагменти фрази «Велике чудо сталося Там».
Детальніше...«Колис так не було», - цією фразою бабусі та прабабусі коментують практично все, а надто – як виглядає теперішня молодь. Скільки існуватиме світ, стільки, мабуть, існуватиме колізія «батьки-діти». І коли старше покоління повчає молодь, що раніше так не фарбувалися, і брови не домальовували, і ніяких «уколів краси» навіть близько не було, напрошується логічне запитання: а як було?
Ну ось, до прикладу: як жінки сто років тому укладали волосся? Адже на деяких світлинах бачимо, що чимось таки підкручували… Тож що використовували жінки століття тому, щоби накрутити пасма волосся? Адже електричних щипців не купиш у магазині так просто...
Детальніше...Ви потрапляєте на гуцульське традиційне весілля. Кнєзь і кнєгиня, тобто молодий з молодою – у щедро вишитих сорочках, в багатих кептарях, але увагу привертає ще дещо: у молодої чільце (головний убір) – практично увесь блискучий, розшитий пайєтками, лелітками. Подібними пайєтками розшита і баршівка чи крисаня (капелюх) її обранця. Навіщо стільки блиску? «Би відбиваласи гет лиха думка і зле око», - скажуть вам на Путильщині.