А ТРЕТЯ ПРЕЧИСТА СНІГОМ ЗАМІТАЄ...

(Роздуми до етнопроєкту "Буковинське Різдво")

Запис четвертий

Сьогоднішній день - це обрядові ворота в зиму. Введення, або Третя Пречиста є одним із тих свят, які в українця в особливому пошанівку.

"Дехто вважає, що назва свята походить від того, що в природу вводиться зима, дехто каже, що в цей день Бог відпускає праведні душі на землю подивитися на своє тіло, і тому свято назвали "Виденням", а потім назва ця деформувалася на "Введення". Проте не мають рації ні одні, ні інші, адже свято походить від введення Пречистої Діви Марії до храму Господнього. А сталося це тоді, коли дівчинці виповнилося три роки і батьки її Йоаким та Анна, виконуючи свою обіцянку перед Всевишнім, ввели маленьку Марію до храму і віддали служінню Богові", - зазначає Авксентій Яківчук у етнографічній книзі "З роси і води".

В народі для себе запримітили: Перша Пречиста зерном засіває, Друга Пречиста - дощем поливає, а Третя Пречиста снігом замітає. Саме тому всі польові роботи стараються завершити до Покрови, аби можна вчасно виорати і дати земличці спокій аж до Благовіщення.

Сьогодні також один з тих днів, коли вшановують предків - впорядковують могили, провідують їх зі свічечкою і яблучком "про пташку", дають за поману.

Сьогоднішня днина - празникова, але пісна: до святкового столу дозволяються овочі, гриби, а також риба. Від скоромного віряни стараються утриматися.

Весіль на Введення не справляють (хоч це і свято, але припадає на піст).

У цей день намагаються пригадати всі борги і по можливості віддати їх (звичайно, тут не мається на увазі велика позика, скажімо - кредит). І комусь позичати в цю днину не дуже поспішають - "Ти завтра запитай, бо нині ні тобі, ні мені гаразду не буде".

Цікаву традицію повертання плати чи боргових зобов`язань читаємо у Й.Дроздовського ( "Тоді в Чернівцях і довкола") - один мудрий єврей повертав борги у чітко встановлений день, і робив з цього маленьку урочистість - приязно усміхався до пані, якій був винен гроші,і казав - "Гроші усміхаються".

Сьогоднішня днина - чудова нагода наліпити добрих пиріжків і присмачити смаженою цибулькою, від душі помолитися Богові і подякувати йому за світло кожного дня, пробачити і подумки відпустити все, що чорнило наші помисли і не впускало у світлий піст (всі страхи, всі образи, сумніви і жалі), і з чистою, як морозний сніг, совістю, зайти в Різдвяний піст. Такий правдивий і світлий, як небо над нами.

Картина авторства Олександра Охапкіна