БУКОВИНЕЦЬ І ПОТОЙБІЧЧЯ: ЕТНОГРАФІЧНА СТУДІЯ ПРО ТАЇНУ ЖИТТЯ І СМЕРТІ

Поминальна обрядовість - тема, яка одна з найбільш закритих, чутливих і делікатних. Позначена семантикою болю втрати і світлом задушної молитви. Буковина має особливий вид помани, обрядової офіри - поминальне деревце з дарами (пом, парастас, садочок, коливце, прутчик). Він внесений до обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини, і ми намагаємося якнайповніше дослідити цю шляхетну та сумну традицію. 1 лютого у нашій світлиці відбулася етнографічна студія, присвячена буковинським поминальним деревцям з дарами. Лекторка Іванна Стеф'юк розповіла про структурно-семантичні види поминального деревця на теренах нашої області, охопивши дані від 1889 року і до сьогодення.

БУКОВИНСЬКІ ТА БЕССАРАБСЬКІ ТАЙСТРИ СТАЛИ НАЦІОНАЛЬНОЮ КУЛЬТУРНОЮ СПАДЩИНОЮ УКРАЇНИ

Тайстра – традиційна ткана торбина, яку носять через плече, для її виготовлення застосовують одні з найдавніших видів ткацтва. Історично вона була поширена по усій Чернівецькій області, побутувала в сусідніх – Івано-Франківській та Закарпатській областях, ареал же сучасного побутування звузився. Проте як сто років тому, так і сьогодні тайстра відіграє утилітарну роль (слугує сумкою для закупів), обрядову роль (як одяговий аксесуар бере участь у весільному, поминальному обрядах), вона є виразним акцентом сучасного етнообразу і темою для натхнення художників та письменників. Днями елемент під узагальненою назвою «Буковинська та бессарабська тайстра – традиції виготовлення та побутування» та охоронним номером «059.нкс» внесено до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України. Номінаційне досьє на елемент готувала Громадська організація «Вишиваний дивотвір» (очільниця – Одарка Кучерява) у тісній співпраці з Буковинським центром культури і мистецтва.

ПРЕЗЕНТОВАНО «КОЛЯДНИК», ЩО ПРИСВЯЧЕНИЙ НАШІЙ АРМІЇ

На Собор Івана Предтечі у Коломийському міському палаці культури та мистецтв «Народний дім» відбулася особлива презентація – гість зі Львівщини Богдан Горбовий представив поважній публіці фольклорний збірник «Колядник», в якому містяться коляди, щедрівки та віншівки. Захід гармонійно поєднав у собі етнографічне, літературне та музичне начала, витворивши особливий настрій – світла Різдва Христового.

«Цей збірник невипадково кишенькового формату, - розповідає Богдан Горбовий. - Він – своєрідний покетбук. Присвячений він передусім нашим воїнам ЗСУ, волонтерам та всім, хто своїми діями відстоює Україну. І змакетували ми «Колядник» так, аби його можна носити з собою в кишені, брати в дорогу. Тут, на жаль, бракує нот, але маю надію на подальші видавничі проєкти, базовані на обрядових піснях Гуцульщини та Покуття – можливо, вдасться видрукувати збірник із нотами».

ЕТНОГРАФІЧНІ СТУДІЇ ПРО ЗИМОВІ СВЯТА – ФІНАЛЬНІ АКОРДИ

«А що третій празник – святе Водохреща», - співається у відомій коляді з натяком: барвиста низанка новорічно-різдвяних свят добігає кінця. Саме йорданським традиціям – українській та румунській традиціям освячення води, звичаю «хрестикувати» обійстя, «йорданській квітці» та купанням була присвячена етнографічна студія «Обрядова вода? Повне заглиблення». Заняття провела кандидатка філологічних наук, завідувачка науково-методичного відділу дослідження та популяризації традиційної культури, кураторка етнографічного проєкту «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтваІванна Стеф’юк. Заняття відбувалося в рамках роботи Розмовного клубу української мови, до нього також доєдналися учасники організації «Я – Маріуполь».