Буковинський центр культури та мистецтва — Рахманський Великдень і човники на той світ

Онлайн етнопроєкт «Буковинське Різдво»
Упродовж 92 днів підготовлено стільки ж оригінальних матеріалів для тематичної сторінки у Фейсбук. До проєкту долучилися сотні учасників, аудиторія зацікавлених склала майже 150 тисяч користувачів
Підведено підсумки масштабного проєкту–конкурсу екскурсійних маршрутів «Слідами «Букової землі»
Цикл перформативних вечорів за бестселером «Букова земля» талановитої землячки, лауреатки Шевченківської премії Марії Матіос на затишній території Центру
Від Різдва Христового до Йордану
Традиційне обласне фольклорно-етнографічне свято щороку збирає численних поціновувачів народних традицій. Неповторна та яскрава феєрія буковинських обрядодійств не залишає байдужим нікого
Творчий світ дитинства
По-домашньому теплим та чуттєвим було свято, яке підготували методисти Центру до Міжнародного дня захисту дітей. Аби кожна дитина не втратила світлого бажання творити
ХХХІІ Міжнародний фольклорний фестиваль «Буковинські зустрічі»
Танці, пісні, розмаїття костюмів і народних традицій, глибокі історії та щира радість від спілкування із земляками-буковинцями
«Портрет українця»
Збірка культурологічних нарисів письменниці, науковиці, кураторки дослідницького проєкту «Спадщина» Іванни Стеф’юк презентована у Міжнародний день дарування книг
Майстер-класи розпису писанок
Для всіх охочих багато таких майстер-класів щороку проводять талановиті методисти Центру - майстри народного мистецтва Василь та Альона Беженарі
Мотиви буковинського краю
Обласна виставка творчих робіт викладачів мистецьких шкіл – традиційна і репрезентує доробок педагогів-художників краю
На різдвяні свята янгол прилетів
На території Центру відкрито садово-паркову скульптуру «Оберіг рідної культури». Урочистості відбулися у дні святкування 80-ти річчя нашої установи
«Буковинський розмай» - ювілейна сорокова виставка
Один з наймасштабніших в Україні проєктів. Щороку юні художники мистецьких шкіл краю презентують понад 1000 творів живопису, скульптури, графіки тощо
Унікальний видавничий проєкт «Смаки Буковини»
129 буковинських страв описано у гастрономічному путівнику традиційної кухні, де окрім рецептів, вміщено етнологічні нариси про 71 учасника проєкту та яскраві світлини куточків Буковини
Театр із присмаком кави
За підтримки нашого Центру відбулася яскрава театральна імпреза. Дві вистави провідних народних театрів та майстер-класи відомих українських і зарубіжних митців
Моя земля – це сила моя
Прем’єра першої творчої роботи з циклу фільмів, які розповідають про непрості долі репресованих жінок Буковини

Рахманський Великдень і човники на той світ

Деталі: Створено: Середа, 05 травня 2021, 10:26; Категорія: Звичаї та обряди

rahmany У великодню пору виходить на берег ріки дитина і пускає яєчні шкаралупки по воді. В одних регіонах ці шкарлупки – то від яєць, котрі пішли на випікання паски, в інших – це шкаралупки, що залишилися від великодньої гостини, і всі вони, звісно, половинчасті. Дитина пускає на воду їх і є вірування, що через три тижні ці шкаралупки допливуть «на той світ», зробляться доти цілісною писанкою, і сповістять рахманові, тобто далекому предкові, що у світі – Великдень.

Важко не вловити співзвучність слів «брахман» і «рахман», а відтак відчитати не просто дохристиянський, а ще праіндоєвропейський культурологічний зміст. Щодо того, хто такі рахмани (в українській традиції), то етнологи і фольклористи зазначають, що це далекий предок, який настільки давно відійшов у засвіти, що вже праведний. Є навіть паремія «Постити, ніби рахман» - тобто дуже ретельно і правильно. Прикметник «рахманний» означає «спокійний, лагідний, слухняний, світлий».

Присутній образ рахмана і в апокрифі «Ходіння Зосими до рахманів» і в «Повісті минулих літ».

Володимир Шухевич так пояснює значення цього слова: «Рахмани - це світі люди, черці [ченці], справедливі руснаки (русини), люди правої віри; ми завдячуємо їм наше життя, вони рахмани се наші кревні (кровні)».

Іван Франко так фіксує гуцульські уявлення про рахманів: «..як допливе до рахманів шкаралупка зі свяченого яйця, то вона зараз наповняється і тим одним яєчком рахмани обділяються, при чому воно лишається повним».

До речі, в багатьох регіонах України першим серед свяченого споживають саме варене чи печене яйце, і також господар ділить його на всіх.

Цікаве буковинське вірування про рахманів розповіла нам відома ткаля, писанкарка Глибоччини Євдокія Візнюк: «Ну рахмани – то є такі маленькі люди. Казали мені малій, ніби прийде такий чєс, шо 12 людий будут молотити пшеницю у печи – такі будут дрібонькі. Ну так бабуся мені пояснювала».

Відпускають шкаралупки саме на проточну воду (ріка наприклад), і на 21-26 день після Великодня настає Рахманський великдень – ще один символічний день предка.

Згадки про те, хто такий рахман, вже виглядають на казку – можливо тому, що пра-знання, які лягли в основу цього обряду, пережили кілька тисячоліть.

На Буковині вважається, що як на Рахманський великдень (Праву середу) прикласти вухо до землі – можна почути, як на тому світі дзвонять дзвони. Вважається, що рахмани не вміють відмірювати час – саме тому шкаралупка з потойбіччя, тобто від нас, є для них орієнтиром.

Етнолог Корнило Ластівка індійські витоки української традиції заперечує, мотивуючи тим, що в наших культурах практично нічого спільного – на думку науковця, цей сюжет прийшов винятково літературним шляхом у вигляді мандрівного сюжету.

Важко сказати достеменно, як, коли і звідки прийшли в Україну уявлення про праведного рахмана, котрий живе у потойбіччі. Рахмана, котрий не вміє рахувати час, але вміє… плакати, коли люди не провідують на Великдень могили своєї рідні і не дають поману. А коли рахман плаче, як каже традиція, серед теплої весни чи літа звівається сніг…