АНОНС
Поліетнічні складові нашої традиційної культури – один з векторів, які проєкт «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва послідовно досліджує і аналізує. І одна з малознаних на загал тем – ромська культура й традиції. 2 серпня в Україні відзначається День пам’яті жертв голокосту з числа представників ромської національності у роки Другої Світової війни та вшанування пам’яті геноциду ромського народу та жертв репресій.
Тож ми вирішили запросити вас на етнографічну студію «Буковинські роми: їх зберегла традиція», у якій поглянемо на звичаї та традиції без фільтрів і стереотипів. Йтиметься про родильну обрядовість, музичну культуру, організацію побуту, обрядовий хліб та багато іншого. Готуємо для вас дещо особливе. Захід відбудеться 7 серпня о 14.00 у Буковинському центрі культури і мистецтва за адресою: м. Чернівці, вул. Й. Главки, 1-а.
Хто має намір відвідати – просимо зареєструватися за номером телефону 095 244 95 79 (тільки вайбер-повідомлення, не дзвінки).
Чекаємо на вас!
Липень у нас завершився «квітково» - у Буковинському центрі культури і мистецтва 30 липня відбулася етнографічна студія просто неба, присвячена флористичним кодам традиційної культури. Зокрема, йшлося про обрядове життя хрещатого барвінку та чому буковинці його запрошують на весілля, йшлося про «ботанічні версії» червоної рути, про поведінку і семантику ковили на знаменитому урочистому дівочому вінку, про купальське зілля та про те, чому з маком варто бути обережними. Тому студія "Квітка-душа: флористичні коди буковинських традицій" об’єднала чимало підтем.
АНОНС
Літо асоціюється з квітами, а квіти – з красою. Проте не лише декоративні смисли відведені рослинам у наших традиціях.
Що означає ковила на знаменитому буковинському урочистому вінку? Які «ботанічні версії» червоної рути? Яка з рослин могла стати прообразом цвіту папороті? І чому з вишитими маками варто бути обережними, якщо ви вірите у символізм традиційного одягу? Про це і не тільки йтиметься на авторській етнографічній студії "Квітка-душа: флористичні коди буковинських традицій" кураторки етнографічного проєкту «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва Іванни Стеф’юк.
Коли і де: 30 липня, 15.00, Буковинський центр культури і мистецтва (м.Чернівці, вул.Й.Главки, 1а).
Вхід вільний, але за попередньою реєстрацією. Для того, щоби зареєструватися, варто написати коментар під оголошенням у соціальних мережах або повідомлення на вайбер 0952449579. Зверніть увагу: не дзвінок, а саме повідомлення.
Чекаємо на вас!
Враховуючи важливе значення нематеріальної культурної спадщини у формуванні національної ідентичності, Міністерство культури та інформаційної політики України проводить щорічний фестиваль «Жива культура – живий світ» 7-8 вересня 2024 року.
Мета фестивалю - підвищення обізнаності про прояви живої спадщини, включені до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України, що є важливим пунктом в охороні, налагодження контактів між різними спільнотами/громадами, які представляють елементи, включені до Національного переліку, підвищення поваги до живої спадщини, презентація культурного розмаїття України шляхом представлення елементів з різних областей України.
Міжнародний фольклорний фестиваль «Буковинські зустрічі» є частиною багатоетнічного культурного обміну, що включає партнерські відносини між органами місцевого самоврядування, на даний час чотирьох країн: Польща, Румунія, Угорщина, Україна.
Ювілейний 35-й фестиваль «Буковинські зустрічі» розпочався 20 червня цього року в містах Ястров’є та Піла (Польща), продовжився у Кимпулунґ-Молдовенеск (Румунія) 19-21 липня.
Гідно представили Україну на фестивалі «Буковинські зустрічі-Întâlniri Bucovinene» у м. Кимпулунг-Молдовенеск:
- народний аматорський ансамбль народного танцю «Алунелул» Будинку народної творчості та дозвілля с. Горбова Острицької територіальної громади (керівник заслужений працівник культури України Марія Буздуга, соліст Сергій Рущак);
- народний аматорський ансамбль танцю «Черемшина» м. Вашківці Вашківецької територіальної громади (керівник заслужений працівник культури України Орест Сірецький);