Новини

ПРО ЗАСАДНИЧІ ПРИНЦИПИ НЕМАТЕРІАЛЬНОЇ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ – НА ТЕРНОПІЛЛІ

1_727 лютого у стінах Збаразького замку відбувся Міжрегіональний круглий стіл на тему: «Нематеріальна культурна спадщина як основний інструмент збереження української ідентичності». Захід об'єднав представників обласної влади Тернопільщини, керівників структурних підрозділів у галузі культури, директорів центрів народної творчості з шести областей України та м. Києва, а також робочу групу від Тернопільщини з питань реалізації проєкту Міжнародного вишитого рушника єднання „Цвіт вишиванки”. З вітальним словом до учасників звернувся заступник начальника Тернопільської обласної військової адміністрації Павло Журба, наголосивши на важливості збереження нематеріальної культурної спадщини як невіддільної частини української національної ідентичності. Буковину на цьому поважному заході представляв директор Буковинського центру культури і мистецтва, заслужений діяч мистецтв України, етнолог Микола Шкрібляк та майстрині народної вишивки Галина Михайлишина та Оксана Микитюк, які й вишивали на рушнику єднання орнамент нашого краю.

«НОВІ ІМЕНА БУКОВИНИ» - 2025

7788

АНОНС 

«Нові імена Буковини» – обласний мистецький проєкт, який проводиться серед учнів художніх шкіл та художніх відділень шкіл мистецтв з метою віднайти та підтримати обдаровану молодь нашого краю. Буковинський центр культури і мистецтва спільно з мистецькими школами краю та Чернівецьким обласним художнім музеєм щиро запрошують на урочисте відкриття виставки, яке відбудеться 4 березня 2025 року о 14:00 в залі художнього музею (Центральна площа, 10).

Щороку найкращі учні мистецьких шкіл області беруть участь у виставці-конкурсі, демонструючи свої творчі досягнення. Юні таланти змагатимуться у двох номінаціях: «Образотворче мистецтво» та «Народне мистецтво». Кожен учасник представить від 5 до 10 робіт, створених за обраною тематикою і техніками.

Обласна виставка-конкурс триватиме до 30 березня 2025 року.

Підтримаємо мистецьке майбутнє нашої держави!

МАЄМО ЧЕСТЬ СПІВПРАЦІ

999665Гуманізація освіти як одна з основних рис розвитку сучасного світу визначає пріоритетність наук філологічного циклу, з якими пов’язана не лише система певного типу знань, а й національна ідентичність, світоглядні концепції, культурно орієнтовані теорії та практики суспільства. Саме про це йшлося на зустрічі гаранта, проєктної групи та стейкхолдерів зі здобувачами другого рівня вищої освіти ОПП «Українська мова та література» спеціальності «035 Філологія», що мала назву «Українська філологія: від ідеї до якісної реалізації цілей та завдань освітньо-професійної програми».

КОСМОГОНІКА ПО-БУКОВИНСЬКИ

1_8На перший погляд здається, що тема космічного, небесних світил – віддалена від етнографії. Але складно уявити знакову систему традиційної культури без солярної, лунарної символіки, образу зірок, манттичних практик, спрямованих на спілкування зі стихіями тощо.

Тож етнографічна студія «Космогоніка по-буковинськи: небесні світила та сили природи в народній культурі», яка відбулася у співпраці Буковинського центру культури і мистецтва та «Гончаренко-Центру. Чернівці», була присвячена саме цій темі. Йшлося про сонячні знаки на обрядових хлібах, йорданські хрестики та прикраси-зґарди і лунниці, а також про замовляння до місяця-молодика.

ЕТНОГРАФІЧНА СТУДІЯ «ЕСТЕТИКА НАЇВУ В УКРАЇНСЬКІЙ КУЛЬТУРІ»

1_9

Тема захоплива і разом з тим непроста для осмислення - «Естетика наїву в українській культурі та мистецтві». Саме їй була присвячена свіжа етнографічна студія проєкту «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва, яка відбулася 26 лютого. Погляд на світ крізь призму дитинности, наївности, самолікування позитивом та барвою, або ж окремі світи, витворені уявою – кожен у таких творах шукає своє. 

Відвідувачі заходу познайомилися з «розповідними» зразками народного мистецтва у малярстві та вишивці, а також творчістю Вікторії Китайгородської (гобелени), Поліни Райко (стінопис), Марії Гебрін (малярство), Марії Ковальчук (кераміка), Івана Угрина (малярство), дізналися про традиції подільського та бессарабського стінопису. Один зі зрізів заходу – біографічний: аналізувалися приклади того, як творчість здатна зцілити і «розфарбувати» темну дійсність людини.