Новини

Обласна творча лабораторія: проблеми та шляхи розвитку сучасного аматорського театру

12Мистецтво - суб'єктивне відображення реальності художником, виконане в індивідуальному стилі (Андре Моруа). Цей відомий вислів міг би стати лейтмотивом творчої лабораторії керівників аматорських театральних колективів клубних закладів територіальних громад Чернівецької області на тему: «Основні інструменти втілення режисерського задуму в сценічний образ: минуле театру і виклики сьогодення». Творча лабораторія відбулася 19 вересня у Буковинському центрі культури і мистецтва.

Насичена програма розпочалася майстер-класом режисера- постановника Чернівецького обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. О. Кобилянської Дмитра Леончика. Учасники заходу змогли дослідити шлях українського сценічного мистецтва від "театру корифеїв" до вистав постдраматичного напряму та ознайомитися із найяскравішими роботами відомих режисерів, які створювали власний неповторний стиль під час постановок легендарних вистав. У рамках творчої лабораторії також відбулася панельна дискусія «Основні проблеми функціонування сучасного аматорського театру. Шляхи їхнього вирішення», під час якої режисери-аматори обговорювали з експертами актуальні творчі питання, ділилися корисною інформацією та встановлювали робочу комунікацію.

ЕТНОГРАФІЧНА СТУДІЯ «ЗАБАВА АЖ ДО РАННЯ: ТРАДИЦІЇ ВЕСІЛЬНИХ МУЗИК»

1_4

Навколо професії народних музик – чимало легенд, повір’їв, і ще більше – обрядових приписів. Про цікаві традиції, обрядову поведінку весільних музик, їхню закриту мову та жанр приповіданки йшлося на свіжій етнографічній студії «Забава аж до рання: традиції весільних музик». Зокрема, на занятті аналізували метаморфози функцій весільного музики, різницю в стилістиці музикантів ХІХ століття наприклад, середини ХХ-го. Йшлося і про танці з командами та такі перлини нашої автентики, як танці "Гори-маре" ("Хора маре"), "Дама-гора", "Коса", "Гуцулка", "Кругла", "Горубка", "Шібр" та про народний гумор на межі.

СВІТЛА ПАМ’ЯТЬ ІВАНОВІ ГЕМЕРІ

3Неймовірно сумна новина для Буковини – на 81-му році життя відійшов у засвіти майстер народного малярства, заслужений працівник культури України, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України, лауреат премії імені Юрія Федьковича Іван Гемері. Своєю енергією, щирістю та любов’ю до мистецтва, природи, рідного краю і людей живописець надихав дуже багатьох.

Колектив Буковинського центру культури і мистецтва висловлює глибоке співчуття рідним Івана Гемері та всім, хто його знав і шанував. Це велика і непоправна втрата. 

Перестало битися серце Михайла Дякону

1111З глибоким сумом повідомляємо, що згасла зірка світлої, життєлюбної людини, талановитого музиканта, художнього керівника будинку творчості та дозвілля села Волока Волоківської сільської ради, заслуженого працівника культури України Михайла Дякону.

Михайло Петрович понад 50 років свого життя присвятив галузі культури. Упродовж тривалого часу був керівником оркестру народних інструментів «Трандафір», який під його орудою у 2003 році отримав звання «Народний аматорський». Завдяки високому рівню виконавської майстерності, неповторному колориту і якості звучання колектив добре відомий на теренах нашого краю та за його межами.

Важко знайти слова розради, проте світлі спогади про цю творчу, обдаровану людину назавжди залишаться у наших серцях. Нехай милосердний Господь прийме його душу, дарує Царство Небесне та вічний спокій.

Хай у райських садах лунає його мелодія душі.

ЕТНОГРАФІЧНА СТУДІЯ ПРО БОГА І ДИВО В УКРАЇНСЬКІЙ ТРАДИЦІЇ

1 1 1У пору між Першою і Третьою Пречистою, кажуть, і людина не старіє. А на Різдво Христове, як співається у буковинській коляді, Бог плекає людині нивку і колачі пече – лиш би вона в то вірила. Про образ Бога і світлі дива говорили на свіжій етнографічній студії – це уже традиційний формат відкритих лекторіїв у співпраці зі «Гончаренко-Центром.Чернівці». 

Заняття охопило такі підрубрики:

- буковинська ікона на склі у музейних, приватних колекція та у творчості Василя і Альони Беженарів;

- метафоричні старовинні коляди (дані на основі експедиційних записів від Юрія Кермача, лідера колядницького гурту);