Новини

У ЧЕРНІВЦЯХ ПОЦІНОВУВАЧІ ТРАДИЦІЇ ДІЗНАВАЛИСЯ, ДЕ ЖИВУТЬ РУСАЛКИ

Поріг весни і літа – доволі містична і багата на символіку пора в українській культурі. Тож саме світлій літній містиці у традиції була присвячена етнографічна студія проєкту «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва «Там, де живуть русалки».

Образ русалки і мавки в українській культурі, символіка Русалій, захисні обряди «внесення бузку», «освячення нив», плювіальні обряди на викликання дощу, а також папаруда і водіння Куста – це деякі з підтем заходу. Акцент заходу – на елементах НКС, світоглядних практиках, що стосуються знань про природу і Всесвіт.

Відвідувачі мали змогу побачити також експедиційні фото та пізнавальні відео з означеної теми. Зокрема, фольклористичну програму від проєкту «Арт-Персона» - «Шавлія. Історія про доньку Шума» та документальне відео від проєкту «Спадщина» БЦКМ «Ховання ляльки».

ТАМ, ДЕ ЖИВУТЬ РУСАЛКИ: ТРОХИ ЛІТНЬОЇ МІСТИКИ

АНОНС 

Простір літньої містики – ми запрошуємо вас на легоньку етнографічну студію з читаннями містичних легенд та переказів. Ви дізнаєтеся про те, чим відрізняються українські русалки від скандинавських, а гуцульські мавки – від волинських, почуєте містичні зразки полонинського фольклору та про те, де і коли «горит золото». Почуєте літературні версії народних переказів про «непрості місця» та духів лісу і дізнаєтеся про містику буковинського поля (від замовлянь до обрядів родючості).

А ще дещо цікаве про купальські традиції села Остриця та які містичні перекази побутують у селі Підзахаричі.

Тож ми щиросердно запрошуємо вас 2 червня о 16.00 за адресою: місто Чернівці, вулиця Йозефа Главки, 1-а, Буковинський центр культури і мистецтва.

Захід вікових чи інших обмежень не має, але просимо зареєструватися, написавши на номер 095 244 95 79 вайбер-повідомлення (достатньо написати ім’я та скільки вас буде). До зустрічі!

«ТАРТЮФ»

Удавана святенність — це найвищий ступінь лицемірства,

а лицемірство — це найпоширеніший гріх нашого часу.

Жан-Батист Мольєр

Вистава «Тартюф» у Чернівцях - сміливе та метафоричне переосмислення класичної комедії Жана-Батиста Мольєра, реалізоване акторами- аматорами Народного драматичного театру імені Григорія Агєєва під керівництвом відомого режисера Івана Даніліна. Показ вистави відбувся у рамках обласного огляду-конкурсу аматорських театральних колективів «Буковинська театральна весна».

Прем'єра постановки, яку творчий колектив охрестив «великою грою від театральної банди», відбулася 31 травня 2026 року у Великому залі Центрального палацу культури м. Чернівців. Традиційно колектив присвятив прем'єру вистави пам'яті засновника Народного драматичного театру, відомого режисера і педагога Григорія Агєєва, якому би виповнилось в цей день 86 років.

«ГОЛОС ТИХОЇ БЕЗОДНІ»

«Голос тихої безодні» — це художнє осмислення генетичної травми, яку українці несуть крізь покоління. Вистава за цією п'єсою акцентує увагу на тому, що пам’ять може спалювати, але саме через прийняття своєї правди й болю приходить справжнє визволення та віднайдення внутрішньої свободи.

30 травня у Мистецькому просторі "Шепетівка" відбувся показ вистави "Голос тихої безодні" за п'єсою Н. Нежданої, яку презентував театр "Зграя" у рамках обласного огляду-конкурсу аматорських театральних колективів "Буковинська театральна весна".

Моновистава за п'єсою відомої української драматургині — глибока психологічна драма, що трансформує трагедію Голодомору 1932–1933 років у художнє дослідження історичної пам'яті. У центрі сюжету — боротьба героїні з внутрішнім страхом та травмою, що розкривається через лаконічний сценічний символізм.