З глибоким сумом повідомляємо про смерть колишнього працівника нашої установи, чернівецького рок-музиканта Віталія Сандула.
Віталій Олександрович очолював кабінет методики розвитку кінофотовідеомистецтва Центру. Та ніколи не полишав свого улюбленого заняття – музики. Він був лідером гурту «Салават Юлаєв» (згодом перейменований у "Салават United"). Останні роки свого життя Віталій Сандул був вуличним музикантом.
(мистецька палітра онлайн етнопроєкту «Буковинське Різдво»)
Із творчого доробку (вибране восьме)
Дмитро Сонік – буковинський художник. Народився 6 серпня 1983 року в селі Могилівка Герцаївського району Чернівецької області. Вищу освіту здобув у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича за спеціальністю «Образотворче та декоративно-прикладне мистецтво» (2002-2005 рр.). З 2005 р. прийнятий на посаду викладача Герцаївської районної художньої школи і з цього року й до сьогодні – директор цього закладу. Він активний учасник колективних закордонних (Румунія), обласних та районних виставок.
Сьогодні, 11 січня 2021 року, в день вшанування пам’яті Буковинського Соловія, відбувається VІ обласний онлайн-конкурс читців творів Юрія Федьковича.
Учасники конкурсу - учнівська та студентська молодь, вихованці гуртків художнього слова клубних закладів нашого краю та поціновувачі творчості Юрія Федьковича.
Організатори конкурсу – Видавництво «Буковина», Буковинський центр культури і мистецтва, Чернівецький літературно-меморіальний музей Юрія Федьковича.
У зв’язку із карантинними обмеженнями захід відбувається онлайн.
Бажаємо всім учасникам, у першу чергу, успіху та гарного слова!
(Роздуми до етнопроєкту "Буковинське Різдво")
Одинадцятий запис
Мабуть, усі знають значення паремії "про людське око" - мається на увазі щось недбале, зроблене формально. Підтекст фрази "аби людям виглядало, що все так, як прийнято". Проте є й інша паремія, рівно протилежна за значенням, яка відображає народну психологію - "про людський зір". Кажуть таку фразу у випадках, коли виставляють напоказ щось найкраще. До прикладу, "пролюдна" сорочка значно щедріше вишита, ніж буденка, "пролюдна" хата (світлиця) ошатніше прибрана, ніж буденна сижева хата.
Є у традиційному гардеробі буковинця кінця ХІХ- початку ХХ століття атрибути, які інакше, як "пролюдними" назвати складно - адже використовуються вони саме для того, щоби засвідчити статус чи індивідуальний стиль.
Перший із них - парасоля. Як ви здогадалися, не тільки в дощову погоду парасоля тривалий час була доповненням традиційного строю і використовувалася як підпора замість палиці-келефа. Особливо часто на світлини з цим аксесуаром натрапляємо у архівах із села Селятин Путильського району, котре вважається найбільш "грозовим" в Україні.
Різдвяні історії до етнопроєкту «Буковинське Різдво»
Розповідь шоста
У кожного свої роздуми, коли тривають Різдвяні свята. Добре, коли ми згадуємо родинну спільну вечерю з традиціями Святвечора, величну Службу Божу в церкві на Різдво Христове, яка закінчується колядою - також спільною. коли впродовж усіх цих свят ходять коляда, вертеп, іроди (як де заведено за народним звичаєм).
Але у багатьох українських сім'ях у такі святошні дні виринають з пам'яті й інші спогади. Вони хоч болять, ятрять душу, але просяться в одежу слова. Бо живі в пам'яті, як живі серед нас в ці дні й рідні та близькі люди - учасники тих подій.