Новини

ВІДБУЛОСЯ ЕКСПЕРТНЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ ЗАКОНУ УКРАЇНИ "ПРО ОХОРОНУ НЕМАТЕРІАЛЬНОЇ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ"

У Києві відбулося детальне експертне обговорення проєкту Закону України "Про охорону нематеріальної культурної спадщини". Раніше вже відбувалися чотири експертні обговорення – у Дніпрі, Чернівцях, Одесі та Вишгороді. І зустріч у Києві підсумувала та узагальнила всі напрацювання. Тепер Міністерство культури України доопрацьовує текст законопроєкту разом з українськими і міжнародними фахівцями, щоби після цього передати його на розгляд Верховної Ради. Про це повідомляє заступник міністра культури України Іван Вербицький.

Казковий світ очима юних художників

Вже багато років триває творча співпраця Буковинського центру культури і мистецтва з Чернівецькою обласною універсальною науковою бібліотекою імені Михайла Івасюка у форматі виставкової діяльності, що популяризує дитячу творчість. Сьогодні в бібліотеці триває експозиція творчих робіт учнів художніх шкіл та художніх відділень шкіл мистецтв під назвою «Ілюстрації, що оживляють казки».

Відвідувачам представлені роботи переможців обласної виставки-конкурсу, присвяченої 100-річчю від дня народження Миколи Антоновича Зінчука, видатного українського письменника, казкаря, педагога, публіциста та фольклориста. 

ТРАДИЦІЙНА КУЛЬТУРА ОЧИМА ТУРИСТА: ПРАКТИЧНА РОЗМОВА

14 січня Буковинський центр культури і мистецтва відвідала група Курсів екскурсоводів (керівниця – Оксана Лелюк). Розмова велася навколо тих елементів нематеріальної культурної спадщини, які можуть стати туристичними магнітами або вже стали.

БУКОВИНСЬКІ ВЕЛИКОДНІ ХЛІБИ ВИЗНАНІ НЕМАТЕРІАЛЬНОЮ КУЛЬТУРНОЮ СПАДЩИНОЮ УКРАЇНИ

   Для Буковини тема великоднього хліба дуже благодатна – адже в Чернівецькій області до великодніх свят випікають рогаті, триярусні, сирні (рaska cu brânză) та міщанські паски, а також білоголові бабки та кукуци. Також у нас побутує дора – десь це історична назва давньої християнської паски, десь – просфора, а десь – паска та інші продукти у великодньому кошику, порізані на шматки.

   Кожен із цих видів хліба має традиційну, усталену віками чітку рецептуру, символіку та обрядовий шлях. Це елемент, який об’єднує в обрядових знаннях українців, румунів, молдован, липованів, поляків, вірмен та німців Чернівецької області, і в кожної з національних спільнот є глибинні традиції випікання великоднього обрядового хліба.