23 жовтня Буковинський центр культури і мистецтва став осередком справжнього свята творчості. У великий залі відбулося урочисте відкриття виставки-конкурсу «Ілюстрації, що оживляють казки». Вже п’ятнадцятий рік поспіль такі конкурси збирають юні талани. Цьогоріч захід присвячений 100-річчю від дня народження Миколи Антоновича Зінчука, видатного українського письменника, казкаря, педагога, публіциста та фольклориста, чия творчість і сьогодні продовжує надихати молоде покоління митців.
Експозиція об’єднала 153 найкращі роботи вихованців з усіх мистецьких шкіл Буковини. Використовуючи різні техніки та художні стилі, юні таланти вдихнули нове життя у світ народних і авторських казок. Це справжня феєрія кольорів, фантазії та дитячої щирості, яка дозволить кожному відвідувачу поринути у чарівний світ казки.
Таку подію, яка відбулася у Путилі, не можна оминути увагою, бо не так часто у цьому самобутньому куточку Буковини презентують книжки та ще й з недалекої історії рідного гуцульського краю.
І тим важливіше, що авторка цієї уже восьмої книжки - Валентина Буняк - жінка творча, енергійна, залюблена у рідні гори та своїх гуцулів, ніколи не байдужа до того, як жила, живе і розвивається її Путильщина.
Ми з Валентиною Юріївною з діда-прадіда гуцули і, як вірні горяни, завжди будемо вважати, що про безперспективність віддалених гірських районів - стара вигадка - зумисна й принизлива. Час нині довів, що де є в громаді добрі господарі й активна команда людей успішних, маємо результати якісних і видимих поступів та змін.

АНОНС
У 2025 році виповнюється 100 років від дня народження видатного українського письменника, казкаря, педагога, публіциста та фольклориста Миколи Антоновича Зінчука. Продовжуючи традицію, яку започаткували методисти Буковинського центру культури і мистецтва у 2014 році—вшановувати пам’ять видатних особистостей України, зокрема представників Буковинського краю, — учні художніх шкіл та художніх відділень шкіл мистецтв Чернівецької області під керівництвом своїх наставників презентують чергову виставку ілюстрацій, створених за мотивами збірки «Українські народні казки» у 40-ка томах.
Основну увагу юні митці приділили трьом томам з буковинськими казками. Саме ці казки, сповнені народної мудрості, гумору та чарівності рідного слова, стали джерелом натхнення для юних художників, які намагалися передати образи, характери та настрої героїв улюблених народних історій.
На виставці-конкурсі презентують понад 120 ілюстрацій. Кращі роботи, визначені за підсумками конкурсу, згодом експонуватимуться у головній книгозбірні Буковини — Чернівецькій обласній універсальній науковій бібліотеці імені Михайла Івасюка.
Чернівецька область – найменша і одна з найбільш розмаїтих областей України. І її «етнографічний паспорт» - елементи нематеріальної культурної спадщини – промовисто свідчать про те, наскільки багатими є її традиції.
У цій стислій інформації хочемо назвати ті елементи нематеріальної культурної спадщини, які репрезентують Чернівецьку область на місцевому, всеукраїнському і міжнародному рівнях.
До обласного Переліку елементів нематеріальної культурної спадщини, які наразі не увійшли до національного, належать такі елементи:
- обряд на викликання дощу «ховання ляльки»;
- обряд віншування чоловіків-іменинників «чугою»;
- буковинський тканий рушник;
- будівельна традиція «суха кладка» у Чернівецькій області;
- буковинський ґердан;
- традиції випікання обрядового великоднього хліба на Буковині;
До національного Переліку елементів нематеріальної культурної спадщини від Чернівецької області увійшли такі елементи:
- новорічна традиція буковинського маланкування;
- гуцульська боднарка;
- буковинське поминальне деревце з дарами;
- буковинський урочистий вінок з ковилою;
- буковинські і бессарабські тайстри: традиції виготовлення і побутування;
- коболчинська кераміка;
- традиція випасання худоби на буковинських полонинах та бессарабських стинах Чернівецької області;
- традиції Святого вечора на Буковині.
Про жартівливі бессарабські парованки та «бешкетні» традиції на Андрея та Івана Купала, а також про вливанку і епатажну «грушку» йшлося на етнографічній студії «Тексти і підтексти. Трохи жартівливих традицій». Говорили також про перегуки весільного та маланкарського обрядів, про етнографічні перипетії на перед весільній традиції «йти у питанє», про роль гумору в календарній та родинній обрядовості та про тих, кого називають сміхованцями.
Заняття провела Іванна Стеф’юк — кандидатка філологічних наук, кураторка етнографічного проєкту “Спадщина” Буковинського центру культури і мистецтва. Захід відбувся у «Гончаренко-Центрі.Чернівці» у рамках традиційних відкритих лекторіїв про нематеріальну культурну спадщину Буковини.