Новини

Фестиваль творчості особливих людей

na krylax nadijВідбувся благодійний фестиваль народної творчості людей з інвалідністю «На крилах надій».

26 червня відбувся ХVІІ обласний благодійний фестиваль народної творчості людей з інвалідністю «На крилах надій».Організатори заходу управління культури Чернівецької обласної військової адміністрації (ОДА) та Буковинський центр культури і мистецтва. Мета фестивалю – привернути увагу суспільства до проблем людей з інвалідністю, надати їм важливу та цінну підтримку для творчої самореалізації та спілкування.

Традиційний фестиваль народної творчості «На крилах надій» сімнадцять років поспіль збирає особливих талановитих людей з усіх куточків нашого краю. Цьогоріч 50 учасників з 20-ти громад області та п’яти громадських організацій міста Чернівці в творчому просторі ресторану «Брізоль» презентували фестивальну програму в пісенному, музичному, театральному, хореографічному жанрах, літературній, авторській творчості, декоративно-ужитковому, образотворчому та фото-мистецтві.

ЖІНКА І ТРАДИЦІЯ: ФЕМІНІСТИЧНИЙ ТА ЕТНОГРАФІЧНИЙ ДИСКУРСИ

img230625Днями відбулася чергова етнографічна студія, тему якої обирала попередньо аудиторія – цього разу у фокусі висвітлення тема «Жінка і традиція: феміністичний та етнографічний дискурси». Відбувався захід у «Гончаренко-Центрі.Чернівці», лекторка – кандидатка філологічних наук, кураторка етнографічного проєкту «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва Іванна Стеф’юк.

Основні теми висвітлення – образ жінки в кераміці енеоліту, двояке трактування семантики поняття «берегиня», образ повитухи (моші) в буковинській традиції, роль жінок-«мойр» при випіканні весільного короваю та при вінкоплетенні та багато іншого. Окремо лекторка аналізувала роль відомих жінок у дослідженні української традиції (Олена Пчілка, Леся Українка, Ольга Дучимінська, Наталія Кобринська, Мілена Вітровська), а також йшлося про природу та морально-філософське спрямування фемінізму в українській традиції.

«Серед бурь» - поетична сповідь крізь час і серце

1 4У постановці народного аматорського літературного театру малих форм мистецького простору «Шепетівка» поезія Григорія Чупринки звучить не лише як слово – вона дихає, болить, кличе. Вистава «Серед бурь» - сценічне полотно, написане вогнем революційної пристрасті, тугою за правдою й незламною вірою у силу духу. Поетичне слово на сцені постає як внутрішній крик людини, загнаної у вир історичних зламів, але нездоланної.

Актори театру подають вірші не декламаційно, а прожито – з тонкою інтонаційною грою, внутрішньою напругою й відчуттям великої відповідальності за Слово. Сценографія лаконічна, але символічна, що підсилює атмосферу тривоги, нескореності, пошуку істини.

Прем’єра відбулася в рамках обласного огляду-конкурсу аматорських театральних колективів «Буковинська театральна весна».

Життєві плани

1 2 1Містично-соціальна драма, що змушує поглянути всередину себе. На сцені – тиша, що говорить гучніше за слова. Тіні, які промовляють істини, і вибір, від якого не втекти. Саме такою постала драма Крістіни Богаєвої «Життєві плани» у постановці народного аматорського театру Центру культури і дозвілля Глибоцької селищної ради (режисер – Роман Нагірний).

Ця постановка – не просто вистава. Це відкрите запрошення до розмови із власною совістю, із тим, що зазвичай лишається за кулісами нашої душі. «Життєві плани» - приклад глибокого осмисленого театру, який створюють талановиті аматори з великим серцем і тонким відчуттям людських історій.

Прем’єра вистави відбулася в рамках обласного огляду-конкурсу аматорських театральних колективів «Буковинська театральна весна».

«Мартин Боруля» у виконанні аматорів – щиро, дотепно й по-українськи

1 1Народний аматорський театр «Сузір’я» Чернівецького учбово-виробничого об’єднання українського товариства сліпих з любов’ю та повагою до класики втілив на сцені комедію Івана Карпенко-Карого «Мартин Боруля». Цей твір не втрачає актуальності і в наш час. Глядачі побачили не просто п’єсу, а стали свідками живого дійства, де крізь сміх і комічні ситуації звучала гірка правда про людську слабкість, гонитву за зовнішніми титулами. Актори-аматори зуміли передати характери персонажів, особливо образ самого Борулі, водночас смішного й трагічного.