Новини
ІВАН УГРИН: «Я І ДОТЕПЕР У СВОЇМ СВІТІ ПЛИВАЮ»
- Створено: Четвер, 23 квітня 2026, 15:48
Кажуть, наївним живописом може займатися лиш людина з чистою душею. Та, яка бачить світ приблизно як дитина. Наївне малярство – щире, стихійне, інтуїтивне і «поза правилами».
«Секрет неймовірної привабливості наївного мистецтва, скоріш за все, криється у його максимальній щирості. Можна навчитися бути художником, але навчитися бути художником-наївістом неможливо – ці люди малюють не розумом, не вмінням, а серцем» , — пише дослідниця наїву в українській культурі Олена Афанасьєва.
Власне, десь так інтуїтивно і «поза правилами» творить Іван Угрин. Людина непересічна: від малої дитини колекціонує цікаві речі, зберігає свою першу (зовсім крихітну) сорочку, у зрілому віці почав малювати картини-метафори (кожна із загадкою). Любить створювати щось цікаве своїми руками — чи то фонтан, чи піч просто неба, а чи статую-метафору. В себе вдома має кімнату-музей, де відвідувач побачить еклектику у чистому вияві: старожитні фотографії, розмальований череп із афоризмом, десятки цікавих статуеток та зразків посуду різних країн світу і метафоричний герб родини Угрин із генеалогічним деревом на звороті. Цей музей знаходиться у Снятині, але його немає на жодній карті. Його відвідати може тільки той, кому довіриться власник колекції і впустить у свій світ.
На Буковині навчали фахівців культури створювати успішні проєкти
- Створено: Четвер, 23 квітня 2026, 12:47
22 квітня на базі Буковинського центру культури та мистецтва відбувся обласний семінар-практикум для спеціалістів структурних підрозділів та керівників клубних закладів «Культурний проєкт: від задуму до грантової заявки».
Велика зала Центру наповнилася творцями культурного простору, готовими розвивати громади: фахівцями у сфері культури сільських, селищних та міських рад, керівниками клубних закладів і представниками молодіжних рад.
Запрошуємо на вечір пам'яті Миколи Бакая
- Створено: Четвер, 23 квітня 2026, 10:30
23 квітня о 16:00 ЗАПРОШУЄМО!
Сьогодні світлим поетичним словом, щирою піснею та добрими спогадами ми згадаємо Миколу Петровича Бакая — видатного українського поета-пісняра, співака, публіциста й казкаря, чиє життя і творчість нерозривно пов’язані з Буковиною.
Саме тут, натхненний рідним краєм, митець створив свої найкращі твори. Багато років він віддав творчій праці в Академічному Буковинському ансамблі пісні і танцю Чернівецької обласної філармонії ім. Д. Гнатюка — колективі, яким завжди щиро дорожив.
Микола Бакай співпрацював із найвидатнішими композиторами: Анатолієм Кос-Анатольським, Олександром Білашем, Андрієм Кушніренком. Особливо плідною була його багаторічна дружба з Павлом Дворським. Разом вони збагатили українську скарбницю такими шедеврами, як:
СТИХІЯ ЩИРОСТІ ХУДОЖНИКА-НАЇВІСТА ІВАНА УГРИНА: ЯК ЦЕ БУЛО У ЧЕРНІВЦЯХ
- Створено: Середа, 22 квітня 2026, 09:55
Майже два роки Буковинський центр культури і мистецтва (БЦКМ) виношував задум, як представити загалу творчість майстра наївного живопису Івана Угрина (Україна-Іспанія). І ось у період великодніх свят це сталося: 20 квітня відбулося відкриття виставки картин на хустках «Стихія нашої щирості».
Традиційні фольклорні та сакральні сюжети, переосмислені творчою уявою митця, вміщені на фабричні хустки-метрівки. Вони заговорили до відвідувачів так, як промовляють народні покутські мальовані килимки чи східні мандали. Товариство зібралося направду розмаїте: гості зі Снятинщини (Снятин, Красноставці, Підвисока), Чернівців, Кропивницького, Великого Кучурова, Снячева, Одеси, а також Мюнхена та Лондона відвідали захід, що випромінював одну з найвищих людських чеснот — щирість.
«ТАЙСТРИНКА-ЦІКАВИНКА»: НА БУКОВИНІ ЗАПОЧАТКУВАЛИ ПРОЄКТ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІАЛЕКТОЛОГІЇ
- Створено: Понеділок, 20 квітня 2026, 18:20
Як добре діти знають слова та фразеологізми з буковинських говірок? Відповідь на це запитання дає новий проєкт Управління культури Чернівецької обласної військової адміністрації «Тайстринка-цікавинка».
Проєкт реалізується у співпраці з Буковинським центром культури і мистецтва та Чернівецькою обласною бібліотекою для дітей. Його мета — популяризувати найколоритніші діалектні слова та паремії. Адже традиційна культура та її збереження неможливі без мовного підґрунтя — живих говірок, що живлять русло української літературної мови.