Новини

Прислали пшенички, маку в... посилці

img1-36Різдвяні історії до етнопроєкту «Буковинське Різдво»

Розповідь  п’ята

Чернівчанка Орися Запаранюк згадує Різдво в її житті початку 50-х...

Ще в студентські часи радянська влада визначила трагічну долю жінки. Провокації, зради, знущання, приниження, непосильна праця. Таке пережили тоді тисячі українців. Слухаєш розповідь цієї мудрої і світлої жінки - серце леденіє.

Але в її словах про тяжкі пережиті молоді роки водночас стільки добрих почуттів любові до порядних людей, рідної мови, традицій і культури. До всього, що було і буде для пані Орисі невіддільним від найдорожчого - України.

Короп запечений та червоний борщ з вушками

img1-35(майстер-клас онлайн етнопроєкту "Буковинське Різдво"

Святкова кухня (відео десяте)

Після Різдва Христового до Хрещенського святвечора тривають святки. Коли і посту не дотримуються, і коляда ще котиться від хати до хати, і дівчата старостів виглядають, може у найближчі м'ясниці заміж вийдуть. Тож і столи в українських родинах у ці дні гостинні та багаті. Господині завжди намагаються приготувати щось смачненьке, але цінується, коли страва не така, як завжди, хоч чимось оригінальна.

І якщо на Різдво ми чогось не встигли, тепер саме та пора, аби надолужити, здивувати ще раз гостей та рідних.

«Колис на Різдво порєдний ґазда би не пив…»

136954748 120137563291773 5459722672799834532 n(Роздуми до етнопроєкту "Буковинське Різдво")

Десятий запис

Є одна фраза, яку чуємо в експедиціях від старожилів найчастіше: «Колис так не було, таїк тепер». Десь мається на увазі, що тепер жити легше і краще (заможніші люди стали, легше їм у побуті), десь ота фраза і повчання передбачає (що раніше люди моральніші були). А іноді вона в прямому сенсі означає: часи змінюються до невпізнаваності із традиціями разом, а тому своє дуже важливо знати.

Ось, до прикладу, Різдво – зараз воно асоціюється з гостинами у родичів та сусідів, щедро накритими столами, дзвінкою колядою і привітаннями найдорожчим. Саме сьогодні після різдвяної служби починає ходити ґаздівська коляда. Таких колядників господар має за честь запросити за столи, але колядники не поспішають погоджуватися – вони питаються у свого керівника (берези) чи можна їм, і якщо він дає дозвіл – приступають до трапези. Але дуже штивно та неквапом частуються і не впиваються – як котрийсь із колядників перебере міру і береза йому зробить зауваження за столом – навряд чи такого чоловіка візьмуть з собою до колядницького гурту ще раз.

«Не губи лице ти й капелюх», - могли жартома сказати на розвʼязну хмільну поведінку у Різдво.

Колядуємо з "Писанкою"

img1-34 Різдвяні історії до етнопроєкту «Буковинське Різдво»

Розповідь четверта

Різдвяний вечір. Це особливий вечір. У такі святошні години збирається родина, гостюють друзі, близькі, сусіди. Колядують, віншують, радіють народженню Спасителя, дякують Йому, "що цих свят дочекали, аби дав Господь і нарік діждати". Такі вечори дорогі серцю на все життя.

Саме в різдвяні урочі дні з благоговійним піднесенням впродовж декількох років буковинці і гості краю йшли в Чернівцях до муздрамтеатру імені Ольги Кобилянської на великі концертно - театралізовані дійства "На Різдво до Писанки". Скільки радості й очікування чогось надзвичайного було в тих мистецьких дійствах. Люди стояли в театральній залі та на балконах. "Писанка" дарувала їм скарби - колядки, щедрівки, йорданські пісні, музичні перлини, відтворювались автентичні обрядодійства, сцена і зала сяяла від щасливих посмішок, іскристих поглядів. барвистих строїв та фантастичних костюмів артистів і декорацій...

Буковинський "Ґердан" величає Різдво

img1-32(майстер-клас онлайн етнопроєкту «Буковинське Різдво»)

Колядування, віншування (відео п’яте)

Виступи цього колективу запам'яталися за всю його велику і багату успіхами творчу біографію не тільки буковинцям та шанувальникам фольклору в Україні, а й за кордоном. "Ґердан" із Чернівців давно став мистецьким брендом, він, як і його праобраз з народної культури, яскравий, багатобарвний і гоноровий. Й справді, таку нашийну одягову прикрасу вбирали лише хлопці і дівчата, молоді газди, а то й уже поважні люди, коли свято велике, храм чи важлива оказія.

Ось і наш Чернівецький міський фольклорний театр - студія "Ґердан" до всіх таких подій є справжньою окрасою. Завжди молодий і красивий, енергетично потужний і відкритий, а понад усе - дзвінкоголосий і ніжний, драматичний і ліричний, обдарований від Бога красивими голосами, а від праці над собою - професійною майстерністю виконання.