Новини

Вітаємо Марію Кириленко!

7Сьогодні свій ювілейний день народження святкує Марія Борисівна Кириленко, художня керівниця Хотинського будинку народної творчості та дозвілля Хотинської міської ради. Свою творчу діяльність Марія Борисівна розпочала у далекому 1974 році на посаді директорки Недобоївського будинку культури. І вже понад 50 років працює в Хотинському будинку народної творчості та дозвілля, де зарекомендувала себе як досвідчений фахівець, вмілий організатор, творча особистість.

Вельмишановна Маріє Борисівно! У цей світлий святковий день прийміть наші найщиріші вітання від усього колективу Буковинського центру культури і мистецтва! Бажаємо Вам міцного здоров’я та довголіття, невичерпного щастя й родинного тепла. Нехай у Вашій душі живе натхнення, а творчі ідеї завжди втілюються. Нехай кожен день дарує радість і світло! 

ОСТРІВ ТРАДИЦІЙ І ДІАЛЕКТУ: ЗУСТРІЧ-ЗНАЙОМСТВО ІЗ МАРІЄЮ КЕРМАЧ

1_2Насолодитися делікатним діалектом Буковинської Гуцульщини, послухати секрети писанкарства та великоднього перепікарства змогли всі, хто відвідав зустріч-знайомство із Марією Кермач 1 травня у Буковинському центрі культури і мистецтва. Гостя з Розтік розповіла про тонкощі складання великоднього кошика, обрядові закономірності збереження і передавання традицій, а також виповіла історії власної родини, які репрезентують досвід передавання етнографічних знань із покоління в покоління. Розмисли про кукуци і традицію «ходити у писанки», повір’я про «сім жовнірів» і обрядові приписи говіння (постування) для дорослих та дітей, спостереження за колишніми і теперішніми надчеремошними традиціями – кожна з розповідей Марії кермач базувалася не тільки на старанних багаторічних дослідженнях, а й на практичних знаннях.

Вічна пам’ять Григорію Гайдеєку

1З глибоким сумом повідомляємо, що відійшла у засвіти яскрава, творча особистість, громадський діяч, ветеран органів місцевого самоврядування, педагогічної та культосвітньої ниви, музикант, фольклорист, керівник зразкового аматорського ансамблю гармошкарів Будинку культури по дозвіллю та відродженню народних традицій села Недобоївці Григорій Антонович Гайдеєк.

Упродовж півстоліття Григорій Гайдеєк самовіддано навчав дітей співати, грати на музичних інструментах, організовував виступи творчих колективів на різних культурно-мистецьких заходах, прививаючи молодому поколінню любов до рідної землі. Зразковий аматорський ансамбль гармошкарів за роки творчої діяльності був неодноразовим учасником та переможцем численних обласних, всеукраїнських, міжнародних фестивалів та конкурсів.

Все минає… Йдуть від нас люди, а пам’ять і музика вічні… Світла пам'ять про Григорія Антоновича назавжди залишиться у наших серцях. Нехай милосердний Господь прийме його душу, дарує Царство Небесне та вічний спокій.

«ТРОХИ МОЛЬФАРСТВА. ЕТНОГРАФІЧНИЙ ПОГЛЯД»

1_4Народна мантика, а також магія, її види і захист від неї. Саме такій темі була присвячена етнографічна студія проєкту «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва спільно з «Гончаренко.Центром-Чернівці». Захід відбувся 30 квітня і дві центральні теми обговорення – елементи обласного переліку нематеріальної культурної спадщини «Обряд внесення бузку до оселі» та «Обряд на викликання дощу «ховання ляльки».

Обидва обряди є мантичними, детально досліджені етнологами Буковини (наприклад, дізнатися про них можна у працях Антонія Мойсея та Ігоря Чеховського), і про обидва елементи етнографічний проєкт «Спадщина» БЦКМ зняв короткі документальні відео на основі експедиційних даних.

"ПРЕДКО-ВІЧНЕ: КОРОТКИЙ ЕКСКУРС У БУКОВИНСЬКІ ОБРЯДИ НА ПОШАНУ ДУШІ"

1_14Пошанування предка – тема, яка особлива для буковинців. А надто у великодню пору. Тому свіже заняття етнографічного проєкту «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва було присвячене темі «Предко-вічне: короткий екскурс у буковинські обряди на пошану душі». Йшлося про види, структуру та семантику буковинських поминальних деревець з дарами (зокрема, й у дослідженнях Анастасії Пентелейчук, сіл Коровія, Волока, Грушівка), про спіральну свічку «сточок» («тояґ») – дані з села Остриця; про ритуальну поминальну їжу (на поминках, на кладовищі, вдома), про автентичні відповідники синтетичних вінків та багато іншого.

Про обрядову роль плакальниць в середині ХХ століття та про символіку поминальних гірлянд у Великому Кучурові розповіла дослідниця та літераторка Світлана Онуляк-Мінтенко, вона ж поділилася раніше унікальними архівними фото та цінними спогадами.