Чому красноїльські ведмеді на Маланку – крилаті? Навіщо буковинці на весілля приносять зрубані прикрашені ялинки, а при закладенні житла такі подібні прибивають на дах хати? Які таємниці «каплички з письмом» на Вижниччині і чому далеко не всі хрести – це місце чийогось поховання чи раптової смерті? На ці та інші питання спілкувалися ми з гостями етнографічної студії «Містична Буковина». В особливому фокусі висвітлення були наші три елементи нематеріальної культурної спадщини – «Новорічна традиція буковинського маланкування» (національний перелік), «Традиція пошанування чоловіків-іменинників чугою» (обласний перелік) та «Буковинські поминальні деревця з дарами» (обласний перелік).
Незважаючи на всі тяготи воєнного стану, люди продовжують цікавитися народним мистецтвом. Війна не тільки консолідувала наше суспільство, а й ще раз довела – за своє рідне українці будуть битися до останнього. За мову, віру і, звичайно, за українську національну культуру.
У залі Центру триває виставка робіт знаних майстринь нашого краю - Віри Андрич і Тетяни Скорокиржи «Вишиване розмаїття». Продовжуються цікаві лекції та екскурсії в майстерні-світлиці народних ремесел і декоративного мистецтва. Мало не щодня до Центру приходять численні відвідувачі – переселенці, підопічні соціальних служб, туристи і, звісно, чернівчани.
Як відомо, у нашій установі постійно приймають гостей. Нещодавно до Буковинського центру культури і мистецтва завітали підопічні Чернівецького комунального центру «Турбота», велика частина з яких – вимушені переселенці.
Методист з питань діяльності художніх шкіл БЦКМ, куратор виставки «Вишиване розмаїття» Василь Беженар зробив короткий екскурс по експозиції робіт заслуженого майстра народної творчості України, викладачки Вижницького коледжу прикладного мистецтва ім. В. Ю. Шкрібляка, художнього відділення Банилівської школи мистецтв Віри Андрич і викладачки художнього відділення Подвірненської школи мистецтв Тетяни Скорокиржи.
Шановний Октавіане Петровичу! Сьогодні маємо честь вітати Вас з славним 70-ти річчям, днем вашої життєвої і творчої зрілості. Всю свою невичерпну енергію ви віддаєте культурі, театру, людям, учням…
Вас шанують як рідного батька, люблять, прислухаються до Ваших порад і з нетерпінням чекають на нові вистави.
Від щирого серця бажаємо міцного козацького здоров’я, мирного неба, щастя, радості, любові, тепла і злагоди. Відданої любові глядачів, друзів, побратимів та однодумців.
Чи пробували ви торкнутися до традицій? Буквально. А загорнутися в них? Одна із традицій так і запрошує у похмуру погоду доторкнутися до гуцульського делікатного ліжничка, закутатися по саму душу і так перечекати до погожих днів. Етнографічна студія «Дідусь вишитої сорочки» поєднала у душевній розмові колектив Буковинського центру культури і мистецтва, гостей-переселенців та загалом усіх зацікавлених, хто виявив бажання прийти на заняття.
Передусім присутні мали змогу познайомитися зблизька із ліжникарським простором, котрий базується на приватній колекції директора нашої установи, етнолога, заслуженого діяча мистецтв України Миколи Шкрібляка і почути від власника колекції про види, ґенезу і символіку ліжника.