Сьогодні гриби вважаються доступним і цінним продуктом, з якого можна приготувати величезну кількість різноманітних страв. Що вже казати про Чернівецьку область?! Лісів тут чи мало, тай грибів у них – на всіх вистачить. Ми ж пропонуємо вам додати в свою кулінарну книгу ще один рецепт грибної підливи.
Найсмачніша грибна підлива виходить зі свіжих лісових грибів. Вона буде відрізнятися неймовірним ароматом. Щоб приготувати таку підливу можна використовувати білі, польські гриби, лисички та ще багато інших. Але сьогодні мова йтиме саме про білі гриби, це ж так смачно, тож якщо вони у Вас є - хутчіш готувати.
Колектив Буковинського центру культури і мистецтва глибоко сумує з приводу передчасної смерті нашого колеги, викладача і відомого музиканта Генадія Андрійовича Ватамана та висловлює щирі співчуття рідним і близьким.
Генадій Ватаман упродовж багатьох років навчав дітей грі на духових інструментах у Костичанівській музичній школі. Був добрим наставником для учнів та справжнім професіоналом своєї справи.
Нехай покійному земля буде пухом, а Господь дарує Царство Небесне та вічний спокій його душі.
Колектив Буковинського центру культури і мистецтва глибоко сумує з приводу смерті заслуженого працівника культури України Миколи Васильовича Пуюла.
Микола Васильович все своє життя віддано трудився на ниві культури. Працюючи директором будинку народної творчості та дозвілля села Зелена на Кельменеччині, керівником народного аматорського фольклорного колективу «Дністрові серпанки», проявив себе як мудрий, далекоглядний талановитий очільник та справжній професіонал.
У нашій пам’яті Микола Васильович назавжди залишиться доброю, світлою, творчою, яскравою людиною. Від щирого серця співчуваємо рідним і близьким Миколи Пуюла. Світлий і незгасний спомин про його добрі земні справи назавжди залишаться в серцях усіх, хто його знав. Вічна пам’ять нашому колезі!
1 квітня минає 80 років з часу трагічних подій, які відбулися в 1941 році в урочищі Варниця, неподалік від села Біла Криниця. Тоді радянські прикордонники відкрили вогонь по колоні мирних людей, яка намагалася перейти з Радянського Союзу до Румунії. Точна цифра жертв того страшного злочину невідома і сьогодні. Окремі дослідники повідомляють, що біля кордону розстріляли близько пів сотні людей, багатьох було поранено. Про цю трагедію довго мовчали і почали говорити та досліджувати уже в незалежній Україні.
Того дня у центрі Глибоки зібралися близько двох тисяч осіб, які вимагали дозволу на прохід до Румунії. Звідти люди великою колоною рушили у бік кордону. Серед них були жінки, діти, молоді чоловіки. Коли люди підійшли до кордону, першим у живі мішені вистрелив радянський офіцер. Далі вже строчили кулемети…
Працівники відділу сприяння розвитку кіномистецтва БЦКМ продовжують роботу над проєктом, що висвітлює одну з найтрагічніших сторінок нашої історії – період політичних репресій, яким українців піддавала радянська влада. Це події, про які не можна забувати.
27 березня відбулися зйомки наступної сцени фільму, який розповідає історію буковинської гуцулки – Марії Штефуряк. Її разом з матір’ю та молодшими дітьми тримали в тюрмі у Вашківцях перед тим, як вислати до Сибіру. Батько був арештований раніше.
«Як ви вважаєте, дорога від Усть-Путили до Вашківців далека? А от бабуся пані Марії не звертала увагу на відстань і пішки носила передачі дитині та онукам. Перед їхнім виїздом вона прийшла востаннє і принесла дітям мішок з бобом. Чому цей біб став таким важливим для них, ви побачите у фільмі», - розповідає режисерка фільму, методистка БЦКМ Тетяна Маслюк.