(мистецька палітра онлайн етнопроекту «Буковинське Різдво»)
Із творчого доробку (вибране п’яте)
Ганна ФОЧУК – відома буковинська художниця, членкиня Національної спілки художників України, лауреат обласної літературно-мистецької премії імені Ю. Федьковича, Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року». Народилася 12 лютого 1970 р. у м. Чернівцях. В 1994 р. закінчила художньо-графічний факультет Прикарпатського університету ім. В. Стефаника. Працює вчителем-методистом з образотворчого мистецтва у Чернівецькій загальноосвітній школі І-ІІІ ст. № 2 ім.Ю.Федьковича. Активна учасниця міжнародних, всеукраїнських, обласних виставок, пленерів та етно-фестивалів. Творчий доробок мисткині складають живописні роботи, витинанки та керамічні вироби.
Особливо цікавими, святковими та яскравими є витинанки на різдвяну тематику. А саме «Різдво», «Пречиста», «Сонце у руках» тощо. За стилістикою ці твори декоративно-прикладного мистецтва – модернові, за технологією виконання – ажурно-орнаментовано-аплікаційні, за композицією – складно побудовані та стилізовані, за змістом – глибоко символічні. Витинанки художниці Ганна ФОЧУК – яскравий приклад того, що традиція паперовирізування, яка існувала на Буковині в XIXст. отримала нове життя, як самостійні твори виставкового характеру.
(майстер-клас онлайн етнопроєкту «Буковинське Різдво»)
Святкова кухня (відео друге)
Звісно, жодне свято не обходиться без смачних страв, які буковинські румуни вміють добре готувати. І Вам пропонуємо приготувати малай – пиріг, дуже відомий серед румунів та молдован. Зазвичай, свята у них не обходяться без нього.
Наталія ЧЕВКА, художній керівник будинку культури с. Мала Буда, розповідає, що у в родині малай готують за давнім рецептом, який ще від своїх батьків зберегла її мама Олена БОНДАРЕНКО.
(майстер-клас онлайн етнопроєкту «Буковинське Різдво»)
Святкова кухня (відео перше)
У ці дні добрі буковинські ґазди неодмінно готували зерна пшениці (відбирали найкращі, піхали-глодали у ступах, сушили, віяли), аби на Святвечір приготувати з них ту страву, смак якої впродовж року ніколи не забудеться і не повториться. Хоч готуй щодня – не вийде так. Недаремно ж, кутя, а по-буковинськи – пшеничка, вважається сакральною стравою Надвечір’я Різдва Христового.
Прийміть щирі віншування у цей особливий день від творчого колективу етнопроєкту "Буковинське Різдво". Наші найкращі побажання здоров'я, добра, миру, многоліття від усіх працівників Буковинського центру культури і мистецтва. Запрошуємо й Вас долучитися до великого Буковинського Кола Коляди. Переходьте за посиланням (https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=108236704481859&id=103888124916717 )
Святкуємо разом, дякуючи Богові за передріздвяну радість та благодать очікування Дива, шануючи наші чудові прадавні традиції.
(майстер-клас онлайн-етнопроєкту «Буковинське Різдво»)
Народні прикраси, іграшки (відео третє)
У наших буковинських селах та містечках, де обабіч Прута, Дністра, Серету густо зеленіли лози, колись майстрів лозоплетіння було багато. Нині і лози мало зеленіють, понищили їх, вибираючи гравій, а майстрів, які виготовляють лозові побутові й декоративні речі, залишились одиниці. Зате скільки можливостей для творчої фантазії дає художникові гнучка, сонячна, тепла та ніжна лозина?! Замість засилля штучних матеріалів у сучасному побуті думаючі європейці давно запросили в модерний інтер'єр та навіть громадський простір лозові предмети, як ужиткові, так заодно й креативні.