Новини

Переможці 42 обласної виставки «Буковинський розмай»

              Підвели підсумки та визначили переможців.

Журі 42-ї обласної виставки-конкурсу творчих робіт учнів художніх шкіл та художніх відділень шкіл мистецтв «Буковинський розмай» визначили переможців. Працювало журі в залі Центру культури «Вернісаж», де й розміщено експозицію виставки-конкурсу. До його складу увійшли члени Національної спілки художників України: голова журі – Костянтин Кравчук, заступник голови – Юрій Твердохліб, секретар – Василь Беженар, члени журі - Лариса Курущак, Сергій Колісник, Анатолій Піонтковський, Юрій Рабушин, Любов Шилюк.

 В експозиції учні представили академічний рисунок, графіку, живопис, композицію, рекламний плакат, скульптуру, твори декоративно-ужиткового мистецтва, роботи виконані на пленері, портрети, твори на національно-патріотичну тематику, власні креативні пошуки.

Цьогорічні твори вражали своєю яскравістю та різноманіттям, демонструючи високий рівень знань і вмінь учнів художніх шкіл та шкіл мистецтв. Цей рік, як і попередній, виявився нелегким, як для викладачів, так і для учнів. Частину творів діти виконували дистанційно, консультуючись з своїми керівниками онлайн. Численні тривоги не зупиняли юних митців й далі працювати та вдосконалюватись, щоб у результаті презентувати свої роботи на масштабній щорічній виставці – конкурсі «Буковинський розмай».

Тож вітаємо цьогорічних переможців:

Відбувся семінар щодо охорони і збереження культурної спадщини

Цими днями реалізувався спільний методичний проєкт Чернівецького регіонального центру підвищення кваліфікації та Буковинського центру культури і мистецтва – семінар для державних службовців апарату, структурних підрозділів облдержадміністрації, райдержадміністрацій, об’єднаних територіальних громад та обласної ради під назвою «Охорона і збереження об’єктів культурної спадщини». Запрошеними лекторами семінару стали Микола Шкрібляк – етнолог, заслужений діяч мистецтв України, директор Буковинського центру культури і мистецтва та Іванна Стеф’юк - кандидатка філологічних наук, докторка філософії у галузі філології, завідувачка науково-методичного відділу дослідження та популяризації традиційної культури Буковинського центру культури і мистецтва. 

Які є нормативні документи щодо врегулювання політики з охорони нематеріальної культурної спадщини, за яким принципом формуються місцевий та обласний переліки, а відтак національний та Репрезентативний список ЮНЕСКО – про ці та багато інших засадничих понять розповів Микола Шкрібляк упродовж лекцій на теми: «Сутнісні засади поняття «нематеріальна культурна спадщина»», «Народна кухня Буковини крізь призму збереження і популяризації традиційної культури».

"Ольга Кобилянська: знайома та незнайома" очима новоствореної громадської організації

         Ціла плеяда ювілейних заходів відбувається на пошану нашої видатної землячки Ольги Кобилянської з нагоди 160-літнього ювілею письменниці. І здавалося би – практично неможливо сказати нове слово, досліджуючи класиків чи інтерпретуючи їхню творчість. Проте, як показує досвід, кожна імпреза – особлива і має власні характер та обличчя. Одна з таких зустрічей, котра вдало поєднала мистецьку, наукову та рецептивну складові, відбулася днями у Центрі культури «Вернісаж» - захід під символічною назвою «Ольга Кобилянська: знайома та незнайома» провела новостворена громадська організація «Чернівці і чернівчани. Крізь призму часу». Очільник вищезгаданої організації і автор ідеї заходу – професор Національної академії управління (м.Київ), член Національної спілки журналістів України, чернівчанин Юрій Корнєв.

КУЛЬТУРА ЄДНАЄ: НА БУКОВИНІ ПРЕЗЕНТУВАЛИ ПРОЄКТ «БЕРЕГИНЯ», ПРИСВЯЧЕНИЙ УКРАЇНСЬКІЙ НАМІТЦІ

Коли уявляємо традиційний національний стрій – неможливо оминути тему головних уборів. Для чоловіка це – шапка, капелюх, а для жінки (залежно від віку і ситуації) – вінок, намітка чи хустка. І якщо барвисту хустину сучасні поціновувачі традиції знають більше (і навіть сперечаються, яка хустка «правильна»), то шляхетна українська намітка, культура носіння якої сягає ще княжих часів, відома значно менше.

Саме цьому давньому і самобутньому головному уборові, який ще називають перемітка, рушник, штерґарь, обрус та ін., присвячений унікальний символічний етнопроєкт «Берегиня». В чому полягає проєкт? Команда залюблених в українську традицію людей створила календар, моделями якого стали жінки-переселенки з Херсонської, Харківської, Миколаївської, Донецької, Запорізької, Луганської областей та Сумщини, які, у зв’язку з повномасштабною війною, нині мешкають на території Чернівецької області. Кожна з учасниць втілила старовинний етнообраз – для цього знаний етнолог, очільник Буковинського центру культури і мистецтва Микола Шкрібляк надав костюми зі своєї приватної колекції старожитностей і сам продемонстрував кілька основних методів правильного покривання голови наміткою. Як відомо, це – ціле мистецтво.