Упорядник видання М. Шкрібляк у вступному слові «Вишиванки Михайла Покиданця» простежує етапи творчого зростання відомого не лише на Буковині, а й у світі майстра народної вишивки. Зокрема підкреслено, що М. Покиданець у своїх вишиваних полотнах відтворює буковинські, покутські, гуцульські, бойківські, лемківські та подільські орнаментальні мотиви. Крім того, зібрав велику колекцію кращих зразків народної орнаментики для вишивання та розробив цілу галерею візерунків, які свого часу були опубліковані у таких журналах: «Україна», «Наш дім», «Краса і мода», «Народна творчість та етнографія», «Радянська жінка», згодом «Жінка». У передньому слові зауважено, що нині майстер багато уваги приділяє відродженню вишивки Буковини. Водночас у своїх вишиваних роботах творчо переосмислює орнаменти, зібрані понад століття тому відомим австрійським архітектором Еріхом Кольбенгайєром. А серед розмаїття вишиваних творів М. Покиданця вражають колористикою та багатою орнаментикою рушники на тематику шевченківських поезій. Таких у колекції майстра налічується понад два десятки.
Альбом містить зразки вишиваних доріжок та серветок на різдвяну та великодню тематику, фрагменти геометричного та рослинного орнаментів, що увиразнюють особливості західноукраїнської вишиваної традиції.
Вишиванки Михайла Покиданця: альбом / [Упорядкув., вст. ст. М. Шкрібляка ;фото, дизайн В. Цитрака]. – Чернівці : Прут, 2009. – 20 с.
Ольга МЕЛЕНЧУК, кандидатка філологічних наук,
методистка науково-методичного відділу дослідження та популяризації традиційної культури БЦКМ
Публікація Альони Беженар, методистки Буковинського центру культури і мистецтва, має проблемний характер, позаяк йдеться про напрями діяльності Буковинського центру культури і мистецтва та висвітлення подій етнокультурного спрямування у пресі. Дослідниця подає статистичні дані щодо частоти виходу матеріалів у засобах масової інформації як на місцевому рівні, так і всеукраїнському, класифікує їх за тематикою та окреслює коло проблем, які існують в сучасному інформаційному просторі. Це, зокрема, нефаховий підхід до подання інформації про мистецькі заходи, проєкти, події, традиції чи обрядодії, що зумовлює у ЗМІ вузький погляд на традиційну культуру взагалі. На думку дослідниці, для кращого розуміння змісту будь-якого заходу, доречне в такому випадку консультування журналістів із методистами Буковинського центру культури і мистецтва. А також налагодження співпраці з Чернівецьким національним університетом ім. Ю. Федьковича щодо проходження навчальної практики студентами-журналістами на базі БЦКМ, відвідування ними різноманітних заходів, що унеможливило б спрощене сприйняття сутності традиційної культури.
Беженар А. Поліетнічна культура Буковини в сучасному інформаційному просторі // Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття: матеріали Всеукр. наук.-теорет. конф. молодих учених, 23–24 квітня 2020 р. / [За ред. проф. В. М. Шейка та ін.]. – Харків : ХДАК, 2020. – С. 13–14.
Детальніше...У журналі іноземної літератури «Всесвіт» побачила світ рецензія кандидатки філологічних наук, завідувачки науково-методичного відділу дослідження та популяризації традиційної культури БЦКМ Іванни Стеф’юк на збірку поезії «#Полісся_як_Всесвіт» сучасної української письменниці, журналістки, краєзнавиці та композиторки Ірини Баковецької-Рачковської.
До речі, восени 2022 року презентація книги відбулася у Буковинському центрі культури і мистецтва. У публікації І. Стеф’юк зосереджує увагу на етнокультурних кодах унікальної за своєю структурою книжки письменниці з Рівного, де, окрім поетичних творів, читач за допомогою ілюстрацій та QR-кодів пізнає не лише таїну художнього слова поетеси, а й традиційну культуру Полісся. Цим самим дослідниця виокремлює дві складових, що взаємодіють у змістовому полі артбуку – дохристиянська та власне християнська традиція, у сплетінні яких пізнається духовно-практичний феномен Поліської культури.
Детальніше...У каталозі-посібнику мистця художнього різьблення та інкрустації по дереву, Заслуженого майстра народної творчості України Івана Терена акцентовано на підборі матеріалів для різьблення та послідовності самого процесу роботи з деревом, представлено інструменти та чотири десятки зображень елементів та мотивів художнього різьблення по дереву (наприклад, зразки ільчастого письма, січених зубців, букового листочка, букового горішка, заячих вушок, соняшників, зірок, дужок, кучерів тощо), а також детально розглянуто техніки декорування виробів з дерева (інкрустація, інтарсія, маркетрі) та основні види різьблення (плоске, рельєфне, контррельєфне, ажурне, кругле) з відповідними малюнками.
У книзі трьома мовами вміщено вступне слово про індивідуальність творчої манери Івана Терена мистецтвознавиці та членкині Національної спілки художників України Тетяни Дугаєвої. Дослідниця деталізувала на художніх особливостях робіт митця, особливо на неповторності його напрестольних та ручних хрестів, відроджене майстром мистецтво, яке здавна відоме на Гуцульщині та Буковині.
У виданні запропоновано понад пів сотні світлин з авторськими роботами художнього різьблення, а також за хронологією відтворено участь І.Терена у різноманітних мистецьких виставках як в Україні, так і за кордоном, а також укладено список персональних виставок та перелік основних творів в кількості понад вісімдесят одиниць.
Терен І. Художнє різьблення на Буковині: каталог-посібник / Іван Терен / [вступ. ст. Т. І. Дугаєва; ред. О. П. Терен; наук. ред. М. М. Шкрібляк]. – Чернівці: Прут, 2007. – 60 с.
Детальніше...Пропоноване видання призначене для музичної школи, музичного відділення початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу (школи естетичного виховання) й вміщує різножанрові фольклорні твори, погруповані за основними тематичними розділами: «Календарно-обрядовий фольклор», «Родинно-обрядовий фольклор», «Необрядовий фольклор», «Український героїчний епос», «Соціально-побутові пісні», «Пісні літературного походження» тощо. Як видно, запропонований матеріал охоплює широку жанрову палітру усної народної творчості, що, з одного боку, дозволяє всеохопно познайомитися та опанувати безцінний пісенний скарб українського народу, з іншого, – на основі багатої фольклорної спадщини розвинути у юних музикантів естетичну свідомість, їхні музичні смаки та прищепити любов до національної культури. Більшість народних пісень у збірнику мають нотний супровід.
Детальніше...