Меленчук Ольга. У мистецькому різнобарв’ї

У книзі вперше узагальнено здобутки у галузі буковинської мистецької шевченкіани з її півторастолітньою історією. Увагу приділено двом аспектам: відображення шевченківської тематики в образотворчому та різних видах декоративно-прикладного мистецтва (ткацтві, вишивці, різьбленні по дереву, кераміці, декоративному розписі тощо). Простежено шевченківські мотиви у творчості відомих професійних художників і народних умільців краю кінця ХІХ – початку ХХІ століття, зосібна Юстина Пігуляка, Миколи Івасюка, Пантелеймона Видинівського, Євзебія Ліпецького, Корнелія Дзержика, Домки Ботушанської, Палія Чорногуза, Леона Копельмана, Ірини Беклемішевої та ін.

Окремо акцентовано на графіці та скульптурі. Вагомий внесок у розвиток екслібрисної шевченкіани на Буковині зробив відомий український художник і графік Орест Криворучко, в колекції якого налічується більше 400 авторських екслібрисів, що відтворюють життя і творчість Т. Шевченка та унікальними є твори видатного майстра книжкової графіки і малярства Івана Балана, які помітно збагачують та розширюють буковинську шевченкіану в екслібрисах.

Відтворення образу Т. Шевченка також детально простежено в монументальній скульптурі, представленій великими і малими формами. З’ясовано, що буковинська скульптурна шевченкіана бере витоки від початку ХХ століття й презентована мистецькими творами Михайла Гаврилка, Опанаса Шевчукевича, Миколи Ісопенка, Володимира Римаря, Івана Салевича та ін.

У вишивці, ткацтві, різьбі по дереву до образу Т. Шевченка апелювали як видатні майстри, так і самодіяльні мистці з різних куточків Буковини, зокрема Георгій Гарас, Олена Гасюк, Марія Гудима, Фрозина Гулей, Аделія Завадюк, Марія Іванюк, Василина Коліщук, Марія Клим, Параска Клим, Марія Ковалюк, Василина Коліщук, Вікторія Леко, Вікторія Новосівська, Михайло Покиданець, Зоя Давиденко, Валентина Нікуліна-Холоменюк, Олена Француз, Вікторія Китайгородська, Тарас Герцюк, Василь Шевчук, Ярослав Пасічанський та ін. Наголошено на особливостях формування творчого доробку кожного з митців та визначено місце і роль Т. Шевченка у національно-культурному житті Буковини кінця ХІХ – початку ХХІ століття.

Мистецтво писанкового розпису – соціокультурний скарб України

У рамках проведення ХІ Всеукраїнського фольклорного фестивалю «Писанка» у Коломиї 21 квітня 2018 року було проведено Міжнародну наукову конференцію, присвячену 30-річчю заснування Музею писанкового розпису, у якій взяли участь майже пів сотні науковців, істориків, етнографів, мистецтвознавців, музейних працівників з усіх куточків України. За тематикою конференції видано збірник наукових статей, що цьогоріч вийшов друком у Львові. До збірника увійшли матеріали й буковинських дослідників: Георгія Кожолянка і Олександра Кожолянка («Традиція буковинського писанкарства»), Наталії Суруджій («Життєвий і творчий шлях Юрія Ференчука – автора зібрання взірців буковинських писанок»), Альони Беженар («Буковинські писанки: традиції, символіка, сучасність», «Роботи художників І. Балана, О. Криворучка, О. Гармидера, А. Житарюка як іконографічне джерело для вивчення буковинської писанки»), Віти Добровольської («Гурток писанкарства «Тригвер». Традиції буковинського писанкарства»), Світлани Красовської («Писанкова символіка як засіб пізнання світобачення українського народу») та Валентини Федоряк («Писанкарство як аспект вивчення і джерело збагачення словника буковинських говірок»).

Народні майстри Буковини: мистецький довідник

У виданні запропоновано короткий інформаційно-аналітичний огляд сучасного розвитку народного мистецтва Буковини та біографічні відомості про майстрів народної творчості краю й осередки творчих спілок, які їх об’єднують.

У передмові до мистецького довідника під назвою «Невичерпні джерела Буковинської неповторності» Микола Шкрібляк акцентує на найпоширеніших видах народних ремесел, які нині продовжують розвиватися на Буковині, це, зокрема, художня обробка дерева (бондарство малих форм, поєднане з випалюванням), різьблення, інкрустація по дереву, лозоплетіння, вишивка, ткацтво, художня обробкаметалу, шкіри (щоправда, дещо занепадає нині), гончарство, писанкарство, народне малярство та перелічує імена творців і носіїв народної традиції, називає локальні центри популяризації творчості народних умільців образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва.

Продовженорозширений огляд розвитку різних видів народного мистецтва у матеріалі Дарини Яремчук «Жива традиція народних ремесел», у якому детально простежено функціонування й діяльність різноманітних конкурсів, фестивалів, проведення масових святкових заходів, запровадження премій у галузі культури і мистецтва з метою підтримки й популяризації традиційних народних ремесел.

Народне мистецтво. Кращий твір року – 2015

У мистецькому альбомі зібрано найкращі твори різних видів і жанрів народного мистецтва – бісеронанизування, витинанки, гончарства, декоративного малювання, дерев’яної скульптури, кераміки, килимарства лялькарства, народного вбрання, народного малярства, писанкарства, плетіння з природних матеріалів, різьблення по дереву, ткацтва, художньої вишивки, художньої обробки металу ті шкіри, представлені на конкурсі народного мистецтва «Кращий твір року» (2015), в якому взяли участь 478 майстри з 23 областей України, а також АР Крим. Завдяки цьому виданню можна познайомитися з мистецькими творами як сучасних українських народних майстрів, так і з мистецькою спадщиною ХІХ – ХХ століття.

Вперше тут представлено світлини колекції писанок, зібраної у другій половині ХХ ст. дослідником буковинського народного мистецтва з Виженки на Вижниччині Михайлом Фірчуком у селах Буковинської Гуцульщини, Буковинського Підгір’я, Придністров’я та на Івано-Франківщині. А також вміщено статтю «Писанковий світ Михайла Фірчука» заслуженого діяча мистецтв України Миколи Шкрібляка.

Серед репрезентованих робіт чільне місце посідають мистецькі витвори буковинських народних майстрів. Зокрема у жанрі народного малярства представлена ікона на склі «Нев’янучий цвіт» Альони Беженар; у розділі «Витинанка значаться «Трипільські мотиви» Василя Беженаря; килимарство презентує Вікторія Зізік. Чимало робіт буковинців вміщено у розділах: «Дерев’яна скульптура, художнє дереворізьблення», зокрема Дмитра Курика, Ірини Григоряк, Федора Чев’юка, Степана Сопіта, Володимира Ворончака, Івана Зварича, Богдана Цицака, Олександра Марковського, Богдана Кришки, Пантелія Різака, Володимира Запорожця, Владислава Костіва); «Плетіння, народне вбрання» (Марія Жиряда (жіночий стрій – сорочка, горбатка, крайка), Оксана Мороз (блуза жіноча), Галина Дженикай (сорочка жіноча), Наталія Березовська (сорочка жіноча), Марія Манчуленко (сорочка чоловіча), Руслана Трач (сорочка чоловіча), Діана Новак (сорочка чоловіча), Микола Шкрібляк (сорочка чоловіча), Дарія Стасюк (сорочка чоловіча), Марина Задорожна (купон сорочки чоловічої), Альона Гулей (купон сорочки чоловічої), Тетяна Морар (сорочка чоловіча); «Художня вишивка, художнє ткацтво» (рушникові вироби Настасії Марусик, Михайла Покиданця, Катерини Полянчук та Марії Василькевич, запаска Мирослави Жаворонкової, фрагмент опинки Наталії Андрицуляк, обрус Людмили Сідор);«Бісеронанизування» (гердани Миколи Новак, Ольга Денисової, силянки, лучка Надії Остапченко, Лідії Остапченко, Яни Остапенко, криза Ганни Ватаманюк, пояс, криза Настасії Марусик); «Плетіння» (Сільва Боднарюк); «Лялькарство» (Оксана Двірна), «Писанкарство» (Інна Сумаряк-Григорак); «Вироби в різних техніках народного мистецтва» (черес Манолія Тирона, топірець Івана Поп’юка) тощо.

Кращий твір року – 2015. Всеукраїнський мистецький проект-конкурс народного мистецтва / [автор. – упоряд.: Є. Шевченко, В. Корнієнко]. – К.: Народні джерела, 2015. – 136 с.