Благодійний фонд «Рокада» Чернівці розпочав роботу над етнопроєктом «Берегиня», який приурочений прийдешньому Дню матері. Учасницями проєкту стали жінки з Херсонської, Харківської, Миколаївської, Донецької, Запорізької, Луганської областей, яким випала унікальна нагода приміряти на себе етнічний жіночий образ буковинки кінця XIX-початку ХХ століття. Своєю участю проєкт «Берегиня» підтримала голова БО Благодійний фонд «Рокада» Наталія Гуржій.Проєкт став можливим завдяки співпраці Благодійного фонду «Рокада» Чернівці з паном Миколою Шкрібляком - видатним буковинцем, очільником Буковинського центру культури і мистецтва, етнографом, народним майстром, заслуженим діячем мистецтв України, який надав для заходу костюми зі своєї унікальної колекції буковинських строїв. Микола Миколайович працював над створенням образів учасниць та провів у процесі зйомки ознайомчі лекції про специфіку буковинського народного строю, зробив акцент на спільності одягових елементів різних регіонів та, власне, їх унікальності. Безцінний супровід проєкту буковинського етнографа від зародку ідеї до його втілення в образах моделей підкреслив значимість вибудовування культурних містків між представниками різних регіонів з числа внутрішньо переміщених осіб та їх інтеграції в приймаючу громаду. На це в значній мірі націлена робота БФ «Рокада» Чернівці, культурних експертів регіону та управління культури Чернівецької ОДА.
«Салон української аристократії в іменах», - це тема заняття Курсів з вивчення української мови, котрі проводить ГО «Світимо» у співпраці з Буковинським центром культури і мистецтва. Чому теза, що бідний – обов’язково останнім поділиться, а багатий – завжди захланний і скупий, - всього лише стереотип? Над цією темою розмірковували учасники заняття, пізнаючи біографії роду Терещенків, Андрея Шептицького, Кирила Трильовського, Івана Боберського, Лесі Українки. Яка роль відомих меценатів у фондуванні в український живопис, інвестування в солеварні Бахмута, як січовики «перезапускали» економічне мислення громади, як виховували шляхетних українських інтелігентів і чому мова має значення?
Писати писанки – народна традиція українців, яка сягає сивої давнини. Навчитися цьому мистецтву може кожен, незалежно від віку. Головне – мати щире бажання. 13 квітня учні Чернівецького ліцею №13 вчилися писати писанки у майстра народного мистецтва, художника, методиста БЦКМ Василя Беженаря. Традиційне письмо восковим розписом – складне і вимагає певних знань, умінь і навичок.
Дотримання техніки безпеки, правильність тримання писачка, послідовне поетапне виконання, збереження знаково-символічної мови, чіткість та акуратність у роботі дає чудовий результат. Кожен учасник заходу написав писанку «Дерево життя». Рукотворні вироби молодого покоління – наче маленькі світи з певною художньо-світоглядною системою. Перша писанка може й не дуже досконала, але містить позитивну енергетику тієї людини, яка її створила.
Детальніше...
Чергове заняття Курсів вивчення української мови вийшло ну дуже весняним, адже мова йшла про любов. «Спокушай мене українською, - сердечна лексика української мови», - такою була вступна лекція кандидатки філології Іванни Стеф’юк. А далі ведення заняття повністю перебрали на себе учасники групи, підготувавши короткі лекції, мультимедійні презентації і навіть епістолярні розслідування про історії кохання у житті відомих людей.
Чергове заняття курсу «Вивчаємо українську креативно» ми присвятили актуальній і суперечливій темі – суржикові. Чим різниться нормативний від наукового погляду на цю тему (за Юрієм Шерехом)? В яких випадках суржик може бути «хорошим знаком», а в яких – засмічуванням літературної мови? Чим «прославилися» літературні персонажі Пан Возний і Тьотя Мотя? Чому виник жартівливий термін «азірівка»? Ці та багато інших питань порушили на занятті.