20 листопада у музичній школі №1 м. Чернівців відбувся обласний методичний семінар викладачів музично-теоретичних дисциплін мистецьких шкіл на тему: «Пошук та впровадження сучасних форм і методів викладання предметів музично-теоретичного циклу».
Методичний семінар проводили викладачі Світлана Гуржуй (Красноїльська школа мистецтв), Лілія Стефанчук (Великокучурівська музична школа), Анастасія Савко(музична школа №4 м. Чернівців), Галина Венничук(музична школа №3 м. Чернівців), Світлана Загул(Вижницька школа мистецтв), Людмила Каптарь(викладач-методист циклової комісії «Теорія музики» Чернівецького обласного коледжу мистецтв ім. С. Воробкевича).
«Вивчаємо історію краю крізь призму його культури», - ця етнографічна студія, гостями якої стали студенти факультету історії, політології та міжнародних відносин ЧНУ імені Юрія Федьковича, спрямувала увагу аудиторії на те, як традиційна культура регіону здатна свідчити про його суспільний досвід.
«Буковинські «коди», або ж вінок з павунами, сальби, бісерні котильони – всі ці одягові елементи, окрім естетичної та сакрально-символічної функції, несуть і суспільно-історичне смислове навантаження. Адже вінок з павунами відведе нас до болгарських паралелей (схожі до наших вінки є у Софійському повіті Болгарії,в Україні ж прямих аналогів не зафіксовано). І ми пригадаємо собі часи давніх фракійців і плювіальні обряди (також спільні для Болгарії, Сербії, Хорватії, Румунії)… Зіставивши кілька схожих одягових елементів ми зрозуміємо, що традиція здатна зберігатися в колективній памʼяті кілька тисячоліть і це абсолютно реально», - зазначає завідувачка науково-методичного кабінету дослідження та збереження традиційної культури УМЦКБ, кандидат філологічних наук Іванна Олещук.
Пісня завжди була, є і буде невід'ємною частиною української культури. Адже саме вона розповідає про історію українського народу, його унікальні традиції та культурні надбання, допомагає розкрити його душу та передати любов до рідної землі, родини, Батьківщини.
15 листопада у Чернівцях вшосте відбувся обласний конкурс аматорських вокальних ансамблів та виконавців малих форм «Пісенний краю, Буковино». Своє мистецтво у заключному турі конкурсу продемонстрували 22 колективи та виконавці малих форм: 12 вокальних ансамблів (з них 8 народних), 2 вокальні квартети, 6 вокальних тріо, 2 дуети.
21 листопада о 13.00 в учбово-методичному центрі культури Буковини (вул. Й. Главки, 1-а) відбудеться відкриття Всеукраїнського вишивального проекту «Відродження борщівської сорочки». Цей проект відбувається у рамках культурно-мистецької акції «Обмінні виставки між областями України». Він стартував ще у 2017 році та об’єднав вишивальниць з різних куточків України та за кордоном, які вивчають і реконструюють сучасні та давні техніки цього культурного надбання.
Мета та завдання проекту - відшити зразки деталей автентичних борщівських сорочок задля відродження, поширення та збереження давніх технік народної вишивки.
В експозиції будуть представлені 22 вишитих фрагменти борщівських автентичних сорочок з різних регіонів України, які відтворили 24 майстрині давніми борщівськими швами і техніками: колодки, верхоплут, підстелений хрестик, ретязь, лічильна гладь та ін. Розмір кожного полотна - 30х40 см. Автор та ініціатор проекту – Майя Юркевич. Упорядник схем – майстер художньої вишивки Вікторія Кривоніс. Куратор і учасниця проекту в Чернівцях - майстер народної вишивки Наталка Пташинська.
14 листопада в учбово-методичному центрі культури Буковини відбулася етнографічна студія «Світ бессарабської традиційної культури у художньому слові Віри Китайгородської». Захід був вибудуваний на етнологічно-літературознавчих діалогах і мав на меті розкрити (хоча би частково) специфіку бессарабського колориту як етнографічну канву світобачення письменниці Віри Китайгородської.
Співробітниці науково-методичного кабінету дослідження та збереження традиційної культури УМЦКБ, кандидатки філологічних наук Іванна Олещук (Стефʼюк) та Ольга Меленчук повели слухача у мандрівку книгами Віри Китайгородської, один із акцентів зробивши саме на традиційній культурі (зокрема, книги «Виноградна колиска», «Ловіння вітру», «Безконечник», «Гойра», «Обличчям до стіни» та ін. Який він – побачений світ крізь ляду ткацького верстата? Як це – світ, відміряний чисницями? Коли можна відчути себе різдвяними королями і як твориться справжній килим? Про це відвідувачі етнографічної студії дізналися з продекламованих віршів Віри Китайгородської та етнографічних коментарів від модераторів заходу.