«Якщо б сорочка вміла говорити» - під такою символічною назвою відбулася міні-презентація буковинської традиційної культури для гостей із Львівської області. Від символіки головних уборів і до способів заперізування горботки, від Маланнки і до обряду «гріти діда». Тематика, на перший погляд, аж надто розмаїта, але все це складники науково-популярної розповіді про те, що творить обрядово-символічне, а відтак – і ментальне обличчя нашої області.
Як зазначає завідувач науково-методичного кабінету дослідження та збереження традиційної культури, кандидат філологічних наук Іванна Олещук, Чернівецьку область направду можна назвати Україною в мініатюрі. І саме розмаїтий колорит (апіріорі – різність) є одним із важливих складників толерантності.
Одягова та звичаєва культура буковинців як цілісна знакова система і ключ до розуміння ментальності краю – саме під таким кутом зору була вибудувана етнографічна студія для студентів філологічного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича та гостей із Тернопільщини. Провела заняття завідувач науково-методичного кабінету дослідження та збереження традиційної культури УМЦКБ, кандидат філологічних наук Іванна Олещук.
«Для того, щоби краще і глибше розуміти традиційну культуру певної області – вивчаймо історію цього краю, міжнаціональні взаємовпливи (якщо такі мали місце) тощо. І ці знання у комплексі дадуть доволі цілісну картину.
22 листопада у Чернівецькому обласному коледжі мистецтв ім. С. Воробкевича відбувся методичний семінар викладачів народних відділів по класу цимбалів мистецьких шкіл області на тему: «Репертуар – важлива складова у формуванні творчої особистості».
Семінар провели викладачі мистецьких шкіл області - Михайло Рибюк,старший викладач Вашківецької школи мистецтв, Володимир Рибюк, викладач Красноїльської школи мистецтв, Андрій Стовп’юк,викладач музичної школи №4 м. Чернівців.
На семінарі Михайло Рибюк провів урок з учнем 6 класу Миколою Каленчуком. Викладач звернув увагу на важливість підбору репертуару, орієнтуючись на індивідуальні можливості учня. Учень продемонстрував хороший рівень підготовки як технічного матеріалу (гами, етюди), так і художнього: Дж.Граціолі «Адажіо», А.Гайденко «На святі», А.Вівальді «Концерт ля-мінор», В.Попадюк «Фантазія на гуцульські теми».
Які з традиційних шийних прикрас є питомо чоловічими, що таке вівсюрок і чому на ньому часто вишивали тризуб з патріотичними гаслами - про це можна було дізнатися на тематичній етнографічній студії «Спеціально для чоловіка». Гостями майстерні-світлиці народних ремесел та декоративного мистецтва УМЦКБ цього разу став педагогічний колектив школи №11 міста Чернівці.
Завідувач навчально-методичного кабінету організації культурно-мистецьких проектів та міжнародної співпраці Василь Фоменко познайомив гостей із унікальною виставкою, що експонувалася у нас у центрі – підсумкові роботи проекту (спільного - ГО «Вишиваний дивотвір» та УМЦКБ) «школа буковинської тайстри». «Ми широко співпрацювали з навчальними закладами, і як показав досвід, діти цікавляться традицією і автентичними практиками – головне послідовно це пропагувати. І грамотно», - наголосив він.
21 листопада у рамках культурно-мистецької акції «Обмінні виставки між областями України» в учбово-методичному центрі культури Буковини відбулася презентація Всеукраїнського проекту «Відродження борщівської сорочки», який стартував ще у 2017 році та об’єднав вишивальниць з різних куточків України та за кордоном, які вивчають і реконструюють сучасні та давні техніки цього культурного надбання.
Мета та завдання проекту - відшити зразки деталей автентичних борщівських сорочок задля відтворення та збереження давніх технік народної вишивки.