БОДНАРЮК СІЛЬВА ГРИГОРІВНА

Майстриня  лялькарства, членкиня Національної спілки майстрів народного мистецтва України, лауреатка обласної премії імені  Георгія Гараса в номінації «Збереження, відродження та розвиток народного мистецтва Буковини» (2014).

Народилася 22 травня 1956 року в с. Недобоївці Хотинського району Чернівецької області.

Закінчила Вижницьке училище прикладного мистецтва ім. В. Ю. Шкрібляка та Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича за спеціальністю «Образотворче  та декоративно-прикладне мистецтво».

Творчі роботи Сільви Боднарюк цікаві і самобутні. Майстриня залюблена у створення народної іграшки-ляльки з використанням природних матеріалів, зокрема кукурудзяного лушпиння. Традицію перейняла від матері. Мисткиня досконало вивчила народні способи виготовлення ляльки й техніку в’язання на основі регіональних бессарабських традицій та крізь призму власного світобачення майстерно інтерпретує персонажі нашої дійсності. Для її мистецьких творів характерне відчуття пропорцій та вдале втілення орнаментальних мотивів одягу, притаманних Наддністрянщині.

З 1980–1984 рр. Сільва Боднарюк працювала в Хотинській художній школі, а нині викладає образотворче мистецтво  в Недобоївському закладі загальної середньої освіти  І-ІІІ ступенів.

Учасниця всеукраїнських і обласних виставок, майстер-класів, провела декілька й персональних виставок.

БРОСКА ЛАРИСА МІРЧІВНА

Майстриня соломоплетіння, атестована Національною спілкою майстрів народного мистецтва України «народним майстром» (2016).

Народилася 30 листопада 1963 року в селі Багринівка Глибоцького району Чернівецької області. Закінчила середню та художню школи міста Чернівці, а згодом у 1986 році художньо-графічний факультет Івано-Франківського педагогічного інституту ім. В. Стефаника. Три десятиліття поспіль працювала вчителем образотворчого мистецтва у Сторожинецькому районному ліцеї.

Плетіння з соломки – один з найцікавіших різновидів народного промислу. Лариса Мірчівна самотужки вивчила історію художньої обробки соломки, види солом'яних виробів, зокрема детально ознайомилася з народними обрядовими виробами із соломки, побутовими предметами та прикрасами, оберегами, народною іграшкою, познайомилася з сучасними майстрами світового рівня.

Поступово соломоплетіння стало для майстрині основним видом народної творчості та навчає цього ремесла своїх вихованців. За авторською програмою Лариса Мірчівна керує гуртками декоративного напрямку – «Золота соломинка» та «Флористика» при Сторожинецькому районному центрі еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді. Це дає можливість дітям різного рівня навчання розширити, проявити, розвити і реалізувати творчі та мистецькі здібності.

Нині майстриня постійно бере участь у мистецьких конкурсах районного та обласного рівнів, провадить науково-дослідницьку роботу по відродженню забутих українських традицій з виготовлення виробів із соломи новорічних іграшок, оберегів та прикрас.

ВІЗНЮК ЄВДОКІЯ ДМИТРІВНА

Майстриня народноготкацтва, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України (2006), лауреат обласної премії імені Георгія Гараса за збереження, відродження та розвиток народного мистецтва Буковини (2010).

Народилася 1 жовтня 1959 р. в с. Кам’янка Глибоцького району. Любов до мистецтва Євдокії Дмитрівні прививала бабуся, яка майстерно володіла ремеслом ткацтва та вишивки. З 10 років майстриня навчилася прясти, сукати цівки, набирати нить, вишивати мережки, малювати картини на склі та полотні.

Після закінчення школи Євдокія Візнюк навчалася в Чернівецькому професійно-технічному кулінарному училищі. Згодом працювала в об’єднанні громадського харчування, однак любов до мистецтва усе ж переважила, оскільки в родині з покоління в покоління передавалися традиції рукоділля.

Упродовж 17 років, працюючи методистом в Будинку творчості дітей та молоді смт Глибоки, майстриня прививала дітям любов до прекрасного, вчила вишивати й ткати, а також виготовляти дивовижні квіти з бісеру, відродила популярне ткацтво білим по білому.

 Євдокія Візнюк навчала молодь ткати бісером, писати писанки в Глибоцькому професійно-технічному ліцеї, де також створила музей українознавства. У ньому експонуються, зібрані самотужки майстринею, предмети одягу та домашнього вжитку: рушники, буковинський одяг, ткацький верстат. А ще власноруч виготовлені килими, килимові доріжки, боярки, ткані пояси, розмаїття робіт бісерного плетіння – від пасхальних кошиків до композицій з квітів, каруковані писанки, історія яких сягає ще трипільської культури.

ВАСЕЛОВИЧ ІЛЛЯ ІВАНОВИЧ

Майстер художньої кераміки, атестований  Національною спілкою майстрів народного мистецтва України "народним майстром" (2015), лауреат обласної премії імені Георгія Гараса за збереження, відродження та розвиток народного мистецтва Буковини (2012).

Народився 25 липня 1978 року в с.Банилів-Підгірний Сторожинецького району Чернівецької області.

Закінчив Вище професійне художнє училище №5 м.Чернівців. Працює керівником гуртка «Кераміка Буковини» при Сторожинецькому центрі дитячо-юнацької творчості.

Ілля Васелович створює з глини унікальні персонажі давнього українського села. Свій стиль майстер називає «поетичною керамікою». Його роботи ніби переносять глядача у часи трипільської культури. Для митця теракота складається з двох основ, які означають «землю» і «вогонь». Крім того, Ілля Васелович пише вірші, пісні та збирає фольклорно-етнографічний матеріал рідного краю.

Роботи майстра неодноразово експонувалися на персональних виставках у Чернівецькому обласному краєзнавчому та художньому музеях.