СТАСЮК ДАРІЯ СИЛЬВЕСТРІВНА

stasukМайстриня народної вишивки, заслужений майстер народної творчості України (2015), член Національної спілки майстрів народного мистецтва України та Національної спілки художників України (2012), лауреат обласної премії імені Георгія Гараса за збереження, відродження та розвиток народного мистецтва Буковини у номінації "Творчі досягнення у розвитку народного орнаментального мистецтва Буковини та продовження його традицій" (2015), а також Міжнародної літературно-мистецької премії імені Ольги Кобилянської (2009).

Народилася 24 травня 1951 р. в місті Кіцмань Чернівецької області у сім’ї робітників.

Закінчила Чернівецьке музичне училище, де отримала кваліфікацію керівника оркестру народних інструментів та викладача музичної школи по класу домри. Навчалася у Львівській державній консерваторії ім. М. В. Лисенка, після закінчення якої працювала викладачем по класу домри та гітари в Кіцманській дитячій музичній школі. У 1983 р. закінчила Московський заочний народний університет мистецтв по класу гітари.

Детальніше...

ТЕРЕН ІВАН ІЛАРІОНОВИЧ

terenМайстер художнього різьблення та інкрустації, заслужений майстер народної творчості України (2006), член Національної спілки майстрів народного мистецтва України (2001), лауреат обласної премії імені Георгія Гараса за збереження, відродження та розвиток народного мистецтва Буковини у номінації "Науково-дослідницька діяльність та популяризація народного мистецтва Буковини" (2001), нагороджений медаллю «На славу Чернівців» (2011).

Народився 8 листопада 1951 року в місті Вашківці Вижницького району Чернівецької області.

Закінчив Чернівецьке художньо-ремісниче училище №5 та Чернівецький державний університет ім. Ю. Федьковича.

Понад три з половиною десятиліття майстер працює в традиційній галузі народного мистецтва – різьбленні по дереву, роботи якого виконані у стилі буковинської сухоого різьблення з розмаїттям гуцульських елементів. Митець творчо переосмислює народні традиції різьблення, тим самим популяризує й збагачує давнє ремесло. Захоплюється Іван Терен і живописом, сакральним мистецтвом, охоче різьбить напрестольні хрести, свічки, престоли, також виготовляє топірці, рахви, скрині, ложки.

Детальніше...

ТЕУТУ ВОЛОДИМИР АРКАДІЙОВИЧ

teutVХудожник-живописець, нагороджений Грамотою Верховної Ради України за заслуги перед українським народом (2017) та ювілейною відзнакою ОДА «100 років Буковинському народному віче» (2018).

Народився 8 вересня 1958 року в селі Драниця Новоселицького району Чернівецької області.

Навчався у Вижницькому училищі прикладного мистецтва, де здобув спеціальність «Художник по ткацтву». Під час навчання, окрім ткацтва, опановував живопис. Тривалий час працював у техніці акварелі, відтак почав створювати картини олійними фарбами та винайшовавторську техніку-ліпку, яка на полотні створює враження рельєфної фактури.

З 1987 року Володимир Теуту працює старшим викладачем Новоселицької художньої школи, де навчає дітей малюванню, подає основи композиції та прививає юним художникам любов до прекрасного.

Картини митця надихають та заряджають позитивною енергією. Поруч із неповторними краєвидами Буковини, урбаністичні мотиви полотен художника утаємничують в особливий світ архітектурних пам’яток Чернівців. Зображення старовинних будинків, місцевих вузьких брукованих вуличок створює ефект присутності глядача у центрі композиції. Чимало робіт художника містять квіткові мотиви. Серед змальованих квітів з натури виграють яскравими барвами маки, жоржини, чорнобривці, майори, піони, ромашки тощо.

Детальніше...

ТЕУТУ ЛЕСЯ БОРИСІВНА

teutuLМайстриня гобеленового ткацтва, художниця, педагог, лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії імені Ольги Кобилянської у номінації «Кращий твір живопису» (2008), лауреат районної літературно-мистецької премії імені СтепанаСабадаша (2010).

Народилася 27 листопада 1963року у місті Кагарлик Київської області.

Навчалася у Решетилівському художньому професійному училищі за спеціальністю «Художнє килимарство», після закінчення якого була направлена у Вижницьке училище прикладного мистецтва, де здобула кваліфікацію художника-майстра. З 1987 року Леся Борисівна працювала викладачем у Новоселицькій художній школі, а від 1992 року очолює цей початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад.

Свою любов до мистецтва мисткиня передає юним талантам, навчаючи їх малюванню та гобеленовому ткацтву. Кожен її виріб милує око веселковим різнобарв’ям кольорової гами, полонить внутрішньою красою та сприймається наче довершена, самодостатня мізансцена, що вражає сюжетом, композицією, колоритом, оригінальністю малюнку. Витвори майстрині– неповторні та самобутні, є окрасою будь-якого інтер’єру.

Основні мотиви творчості Лесі Борисівни – стилізовані орнаменти, дерева, квіти. У роботі майстриня застосовує різноманітні техніки сучасного гобеленового ткацтва та використовує поряд із традиційною вовняною пряжею сучасні матеріали: нитки з конопель, шовку, стебла трав, сизаль, що надають гобелену своєрідної фактурності й пластичності.

Леся Теуту провадить активну виставкову діяльність, бере участь у мистецьких акціях, виставках, фестивалях, ярмарках. На своїх майстер-класах відкриває таємниці техніки гобеленового ткацтва.

Детальніше...

ТОЛОШНЯК ІРИНА АНДРІЇВНА

ToloshniakIМайстер художньої вишивки та лялькарства.

Народилася 25 квітня 1992 року в с. Розтоки Путильського району Чернівецької області. Закінчила Вижницький коледж прикладного мистецтва ім.В.Ю.Шкрібляка, факультет архітектури, будівництва та декоративно-прикладного мистецтва за спеціальністю «Декоративно-прикладне мистецтво» Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича й отримала кваліфікацію «художник декоративно-прикладного мистецтва, викладач». Працювала на базі Путильського районного центру дитячої та юнацької творчості при Розтоківській ЗОШ І-ІІ ступенів керівником гуртків «Юні дизайнери» та «Юні художники».

Ірина Толошняк спеціалізується на виготовленні українських народних ляльок-мотанок, натхнення для яких черпає з українського народного одягу, особливо буковинського та гуцульського. Майстриню вражає його колорит, стилістика і семантика, контрастність і автентичність, насиченість орнаментальними мотивами.

Лялька-мотанка здавна була частиною народного декоративного мистецтва. Виконувала роль іграшки для дітей, була прикрасою в домашньому інтер’єрі й використовувалася як оберіг. Ляльки виготовлялися жінками у вільний від роботи час.

У своїх роботах майстриня бере за зразок костюм певного регіону та з детальною точністю відтворює його в мініатюрі. Лялька-мотанка – перш за все народне мистецтво, тому Ірина Толошняк не тільки орієнтується на архаїчні народні форми, твори народних майстринь, а й творчо їх переосмислює, в результаті з’являються вироби в індивідуально- авторському стилі.

Детальніше...