Майстриня народної вишивки і ткацтва, заслужена працівниця культури України (2019).
Народилася 15 червня 1959 року в селі Снячів Сторожинецького району. Завдяки матері ще з дитинства навчилася ткати, вишивати бісером, відтак опанувала й кушнірство. Закохана у вишивку, майстриня весь вільний час присвячує цьому виду мистецтва та створює візерунки в одязі, які прикрашають та підкреслюють красу і унікальність кожного виробу. Трандафіра Георгіївна надзвичайно енергійна, творча і талановита людина.
На культурно-освітній ниві вона працює вже 28 років. Закінчила режисерське відділення Чернівецького культурно-освітнього училища. Два роки працювала художнім керівником сільського будинку культури у селі Снячів, а згодом - директором. У 1996 році заклад перепрофілювали у будинок народної творчості та фольклору, а у 2019 році пані Трандафіра стала завідувачкою філії цетру культури та дозвілля Великокучурівської сільської ОТГ села Снячів, а нині - організатор культурно-дозвіллєвої діяльності. Під її керівництвом у цьому закладі функціонують гуртки, клуби за інтересами, танцювальні колективи і любительське об’єднання «Буковинські візерунки», яке згуртовує дітей та дорослих різного віку, прищеплюючи їм любов до прекрасного. Свої творчі секрети майстриня активно передає дітям. А ще вона закохана у народну пісню, яка надихає її працювати натхненно і творчо.
Понад кілька десятків років свої творчі роботи Трандафіра Сушинська презентує на різних виставках. Вона - постійна учасниця фестивалів, виставок декоративно-ужиткового мистецтва у Польщі, Румунії та у м. Києві. Майстриню неодноразово нагороджували почесними грамотами та відзнаками.
Детальніше...Майстер художнього різьблення та інкрустації, заслужений майстер народної творчості України (2006), член Національної спілки майстрів народного мистецтва України (2001), лауреат обласної премії імені Георгія Гараса за збереження, відродження та розвиток народного мистецтва Буковини у номінації "Науково-дослідницька діяльність та популяризація народного мистецтва Буковини" (2001), нагороджений медаллю «На славу Чернівців» (2011).
Народився 8 листопада 1951 року в місті Вашківці Вижницького району Чернівецької області.
Закінчив Чернівецьке художньо-ремісниче училище №5 та Чернівецький державний університет ім. Ю. Федьковича.
Понад три з половиною десятиліття майстер працює в традиційній галузі народного мистецтва – різьбленні по дереву, роботи якого виконані у стилі буковинської сухоого різьблення з розмаїттям гуцульських елементів. Митець творчо переосмислює народні традиції різьблення, тим самим популяризує й збагачує давнє ремесло. Захоплюється Іван Терен і живописом, сакральним мистецтвом, охоче різьбить напрестольні хрести, свічки, престоли, також виготовляє топірці, рахви, скрині, ложки.
Детальніше...Художник-живописець, нагороджений Грамотою Верховної Ради України за заслуги перед українським народом (2017) та ювілейною відзнакою ОДА «100 років Буковинському народному віче» (2018), лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії імені Ольги Кобилянської (2021), нагороджений почесною відзнакою ОДА "Вдячна Буковина" (2024).
Народився 8 вересня 1958 року в селі Драниця Новоселицького району Чернівецької області.
Навчався у Вижницькому училищі прикладного мистецтва, де здобув спеціальність «Художник по ткацтву». Під час навчання, окрім ткацтва, опановував живопис. Тривалий час працював у техніці акварелі, відтак почав створювати картини олійними фарбами та винайшов авторську техніку-ліпку, яка на полотні створює враження рельєфної фактури.
З 1987 року Володимир Теуту працює старшим викладачем Новоселицької художньої школи, де навчає дітей малюванню, подає основи композиції та прививає юним художникам любов до прекрасного.
Картини митця надихають та заряджають позитивною енергією. Поряд із неповторними краєвидами Буковини, урбаністичні мотиви полотен художника утаємничують в особливий світ архітектурних пам’яток Чернівців. Зображення старовинних будинків, місцевих вузьких брукованих вуличок створює ефект присутності глядача у центрі композиції. Чимало робіт художника містять квіткові мотиви. Серед змальованих квітів з натури виграють яскравими барвами маки, жоржини, чорнобривці, майори, піони, ромашки тощо.
Володимир Теуту бере участь у міжнародних, всеукраїнських, обласних, районних, персональних виставках, пленерах, ярмарках, проводить майстер-класи. Роботи художника зберігаються в приватних колекціях буковинців та за кордоном.
Детальніше...Майстриня гобеленового ткацтва, художниця, педагог, лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії імені Ольги Кобилянської у номінації «Кращий твір живопису» (2008), лауреат районної літературно-мистецької премії імені Степана Сабадаша (2010).
Народилася 27 листопада 1963року у місті Кагарлик Київської області.
Навчалася у Решетилівському художньому професійному училищі за спеціальністю «Художнє килимарство», після закінчення якого була направлена у Вижницьке училище прикладного мистецтва, де здобула кваліфікацію художника-майстра. З 1987 року Леся Борисівна працювала викладачем у Новоселицькій художній школі, а від 1992 року очолює цей початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад.
Свою любов до мистецтва мисткиня передає юним талантам, навчаючи їх малюванню та гобеленовому ткацтву. Кожен її виріб милує око веселковим різнобарв’ям кольорової гами, полонить внутрішньою красою та сприймається наче довершена, самодостатня мізансцена, що вражає сюжетом, композицією, колоритом, оригінальністю малюнку. Витвори майстрині– неповторні та самобутні, є окрасою будь-якого інтер’єру.
Основні мотиви творчості Лесі Борисівни – стилізовані орнаменти, дерева, квіти. У роботі майстриня застосовує різноманітні техніки сучасного гобеленового ткацтва та використовує поряд із традиційною вовняною пряжею сучасні матеріали: нитки з конопель, шовку, стебла трав, сизаль, що надають гобелену своєрідної фактурності й пластичності.
Леся Теуту провадить активну виставкову діяльність, бере участь у мистецьких акціях, виставках, фестивалях, ярмарках. На своїх майстер-класах відкриває таємниці техніки гобеленового ткацтва.
Детальніше...Майстер художньої обробки металу, шкіри, художник, член Національної спілки художників України (1999), Національної спілки майстрів народного мистецтва України (2001), заслужений художник України (2016), лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії імені Ольги Кобилянської (2017).
Народився 10 травня 1948 року в с. Брідок Заставнівського району Чернівецької області.
У 1974 році закінчив Вижницьке училище прикладного мистецтва, в 1980 – художньо-графічний факультет Одеського державного педагогічного інституту ім. К. Д.Ушинського.
Свою творчу діяльність розпочав у 1977 році. Спочатку в творчій групі художньо-сувенірної фабрики «Буковина», де створював зразки сувенірної продукції, а згодом у художніх майстернях Чернівецького художнього фонду, де брав участь у всеукраїнських виставках-ярмарках.
Манолій Тирон працює в галузі декоративно-ужиткового мистецтва. Його художні твори з металу, шкіри та дерева відзначаються високим рівнем виконання. Художні вироби майстра – шкіряні череси, пояси, жіночі прикраси – зґарди та шелести, виготовлені в автентичному гуцульському стилі, прикрашають костюми Буковинського ансамблю пісні і танцю, народного аматорського ансамблю народного танцю «Смеречина», народного ансамблю пісні і танцю Чернівецького медичного університету. Зачаровують роботи майстра сакрального змісту: підвісні люстри-панікадила в селі Самушино, шестикрилий Херувим, обкладинка до Євангеліє в селі Брідок, освітлення в церкві села Тисівці до століття від дня зведення та інших храмах Буковини.
Постійний учасник обласних, всеукраїнських та міжнародних виставок. Твори художника зберігаються в Чернівецькому обласному художньому та краєзнавчому музеях, Національному музеї народної архітектура та побуту України в с.Пирогів, приватних колекціях в Україні й за кордоном.
Детальніше...