Регіональні особливості знаків-символів буковинських писанок. Творча манера воскового розпису Василя Беженаря
- Категорія: Митці Буковини
Писанки – це шедеври мініатюрного живопису, які є культурною скарбницею не тільки буковинського краю, України, а й усього світу. На жаль, через проблему збереження крихкого твору мистецтва сьогодні чимало зразків писанкового орнаменту до нас не дійшли. Дати мистецтвознавчу оцінку даним об’єктам дослідження ми можемо лише переглянувши письмові ілюстровані джерела ХІХ – початку ХХ століття, колекції музеїв, приватні колекції Михайла Фірчука, Івана Балана, Миколи Шкрібляка та сучасні зразки писанок народних майстрів.
До проблем походження феномену писанкарства, його традицій, техніки розпису, символіки та особливостей збереження зверталося багато дослідників: Ігор Гургула, Павло Чубинський, Світлана Белінська, Авксентій Яківчук, Олексій Соломченко, Олександр Кожолянко, Ірина Міхєєва, Ганна Шовкопляс, Людмила Атлантова, Євген Антонович, Віра Манько, Микола Шкрібляк, Наталія Суруджій, Альона Беженар та інші.
Детальніше...Робота Анатолія Житарюка «Благовість. Для Софійки» як культурографічне джерело для вивчення буковинської писанки
- Категорія: Митці Буковини
Художня культура Буковини ХХ–ХХІ ст. є конгломеративною. Незважаючи на те, що існує величезне розмаїття мистецьких напрямів, стилів чимало художників звертаються до тем свого минулого. Їхня творчість нерозривно пов’язана з національними традиціями, дуже сучасна і досить новаторська. Одним і таких є Анатолій Житарюк. Його манять давні традиції Великодня, а саме сакральна знаково-символічна мова писанок. Він з трепетністю вимальовує цей мініатюрний витвір мистецтва. Тому роботу митця можна вважати культурографічним джерелом, яке послужить для дослідження сучасним науковцям.
У 2014 році Анатолій Житарюк написав тематичну композицію «Благовість. Для Софійки», присвятивши її внучці Софійці, яка на той час мала лише народитися. Твір мистецтва має глибокий символічний зміст. Тут розкрита тема жінки: жінки-матері та пречистої Діви. Картина виконана у техніці пастельного живопису.
Центральним образом роботи є вагітна жінка. Позаду неї художник зображує ікону Богородиці з Дитям. Вони безликі, цим він передає філософську сутність ікони. Пречиста однією рукою обіймає та пригортає близько до серця свою дитину. Його голівка нахилена до Богородиці. Відчувається любов, біль матері, внутрішні переживання Марії за долю Ісусика, адже материнське серце здатне зігріти весь світ.
Образ на іконі автор картини зображає недаремно, адже більшість жінок, які хочуть стати матерями моляться до ікон Пресвятої Богородиці про дарування дітей, їхнього благополуччя, здоров’я, просять сімейного щастя.
Детальніше...
Петро Микитчин – буковинський художник, ветеран військової служби, член обласного козацького товариства «Буковинський козацький кіш». Його життя тісно пов’язане з творчістю, яка завжди дарувала митцю силу та натхнення.
Народився Петро Микитчин на Львівщині 9 квітня 1952 року. Здібності до малювання проявляв ще в ранньому віці, особливо манила хлопчика Шевченкіана. Навчаючись у школі, майстер пензля виконував графічні замальовки до віршів з «Кобзаря». Успадкував творчі задатки від свого діда Лук’яна Лесюка, який був майстром малярства та соломоплетіння.
Детальніше...
Тема Великодня присутня у творчості багатьох художників Буковини – Олександра Гармидера, Івана Балана, Віталія Косовича, Георгія Мороза, Анатолія Фурлета, Ольги Дамянової та інших. Незважаючи на те, що художники працюють у різних стилях, їх об’єднало звернення до національних традицій, як пошуку власної самоідентифікації . Митців манить історія, традиції, символіка світлого свята Христового Воскресіння. Більшість з них звертають особливу увагу і трепетно прописують знакову мову писанок.
Розмаїття жанрів живопису Олександра Гармидера: побутова композиція, пейзаж, натюрморт – ознака того, що ця тема є улюбленою у творчості художника. У 1996 році митець написав живописне полотно «З церкви», на якому зобразив свого сина і дочку. Сюжет розгортається в інтер’єрі сільської зрубної хати. Діти одягнені у вишитий святковий одяг. Перед ними на столі стоїть запашний та рум’яний калач, воскові писанки і три палаючі свічки. Позаду фігур у темряві, в кутку, ледь проглядається старенька ікона Святого Миколая. Образи дітей, наче застигли у часі в очікуванні святкового дійства, адже Великоднє свято діти завжди чекають з нетерпінням.
Детальніше...
Художня творчість митців-аматорів на Буковині завжди приваблювала не тільки краян, а й багатьох шанувальників живопису в Україні та навіть в зарубіжжі. Властиво буковинський погляд на красу навколишнього світу полягає в своєрідній народній манері виявлення естетичного бачення в колористиці, виборі улюблених краєвидів рідної землі.
Серед талановитих живописців-аматорів сучасності яскраво вирізняється творчість Володимира Івановича Тащука з села Мамаївці.
Ми маємо приємну нагоду запропонувати Вам напрочуд розмаїту онлайн-виставку Володимира Івановича, який щиро й талановито уславлює на полотні світ буковинської краси. «Над Прутом у лузі» - так і напрошується рядок пісні Сидора Воробкевича стати назвою цього віртуального вернісажу.
Натхнення і творчих успіхів Вам, шановний Майстре!
Детальніше...