Великодня тематика у творчості буковинських художників

Тема Великодня присутня у творчості багатьох художників Буковини – Олександра Гармидера, Івана Балана, Віталія Косовича, Георгія Мороза, Анатолія Фурлета, Ольги Дамянової та інших. Незважаючи на те, що художники працюють у різних стилях, їх об’єднало звернення до національних традицій, як пошуку власної самоідентифікації . Митців манить історія, традиції, символіка світлого свята Христового Воскресіння. Більшість з них звертають особливу увагу і трепетно прописують знакову мову писанок.

Розмаїття жанрів живопису Олександра Гармидера: побутова композиція, пейзаж, натюрморт – ознака того, що ця тема є улюбленою у творчості художника. У 1996 році митець написав живописне полотно «З церкви», на якому зобразив свого сина і дочку. Сюжет розгортається в інтер’єрі сільської зрубної хати. Діти одягнені у вишитий святковий одяг. Перед ними на столі стоїть запашний та рум’яний калач, воскові писанки і три палаючі свічки. Позаду фігур у темряві, в кутку, ледь проглядається старенька ікона Святого Миколая. Образи дітей, наче застигли у часі в очікуванні святкового дійства, адже Великоднє свято діти завжди чекають з нетерпінням.

О.Гармидер "Весни духмяний подих", 2005 рік	О.Гармидер "Пасхальний натюрморт", 2008 рік	О.Гармидер "Церква в Сучавiцi", 2009 рік

О.Гармидер "З церкви", 1996 рік	I.Балан "Великоднi дарунки", 1992 рік	О.Гармидер "Церква в с. Вiженка", 2016

Свято Воскресіння Господнього нагадує кожному з нас ще й про прихід весни, пробудження та воскресіння природи, що і змальовує у картинах «Валявська церква» та «Околиця Кіцманя» (2016 р. в.) Георгій Мороз. Його пейзажі передають красу природи: лазурне небо засвічене першими променями сонця, ранкову тишину порушує пташиний спів, на деревах розпускаються бруньки, земля вкривається зеленою травою та первоцвітами. Але головним об’єктом на картині виступає церква, як символ християнської віри, де відбувається таїнство єднання з Богом. Адже кожен вірянин йде на службу до храму, щоб помолитися і освятити кошики з писанками, галунками, паскою та іншими стравами. Лише у Великодній понеділок весь день безупинно дзвенить церковний дзвін.

Г.Мороз "В очiкуваннi Великодня", 2016 рік	В.Косович "Святковий колач", 1999 рік	Г.Мороз "Валявська церква", 2016 рік

В.Косович "Весна. Великдень", 1999 рік	В.Косович "Воскресiння. Великдень", 1999 рік	В.Косович "Рання весна. Великдень", 1999 рік

Розмаїття великодніх символів зображені у святкових натюрмортах Віталія Косовича. Складні постановки складаються з таких компонентів композиції: калачі, паски, гілочки верби та бузку, весняні квіти, кошики, писанки, вишиті рушники, ікони тощо. Етнографічні речі написані з особливою любов’ю і підкреслюють народні традиції краю. Увага до деталей унаочнює особливу проникність автора картин в її знакову сутність.

У творчому доробку Івана Балана значиться чи не одна з найкращих картин «Великодні дарунки» (1992 р. в.). Це традиційний натюрморт, який складається з косівського керамічного куманця, сирних коників та буковинських писанок. Релікти зберігають давню символіку і є оберегами нашого народу. Художник кожному об’єкту натюрморту приділяє велику матеріальну увагу, зокрема тонко змальовує рослинні та зооморфні мотиви розпису полив’яного виробу, осідланих вершниками коників, орнаментальні мотиви воскового розпису писанок, тобто у кожному мазку прагне відобразити пульсацію життя, дух старовини. Він вкладає в предмети ту силу і динамічність, які надають їм життя, одушевлюють в цілому. Вони наче живуть у площині картини.

А.Фурлет "Великдень. Рахманiв", 2020 рік	В.Косович "Великоднiй натюрморт", 1999 рік	А.Фурлет "Великдень. Рахманiв", 2021 рік

А.Фурлет "Великдень. Рахманiв", 2020 рік	О.Дамянова "Орнаметальні мотиви", 2011 рік	А.Фурлет "Великдень. Рахманiв", 2020 рік

Творчий підхід Анатолія Фурлета до традиційної культури та релігійного світобачення виділяє його з-поміж усіх зазначених художників. Його серія робіт «Великдень. Рахманів» (2020-2021 р. в.) акумулює складну систему архаїчних знаків великоднього дійства, а загадкові образи жінок наповнюють зміст творів глибинною філософією. Писанка з сакральними мотивами – головний символ картин, на який митець сконцентровує увагу глядача. Твори митця – це результат переосмислення просторового виміру і створення власного світу засобами мистецтва.

О.Дамянова "Українська писанка" 2017 рік	О.Дамянова "Писанка", 2020 рік	О.Дамянова "Великоднi орнаменти", 2012 рік

Життєдайна сила писанки, її багатство орнаментальних композицій, магічна сила та зв'язок з художнім досвідом наших предків привабило художницю Ольгу Дамянову до написання картин. Живописні полотна «Орнаментальні мотиви» (2011 р. в.), «Великодні орнаменти» (2012 р. в.), «Берегиня» (2014 р. в.) та «Писанка» (2020 р. в.) розкривають розмаїття писанкових мотивів: сонце, хрест, зірка, спіраль, вазон, квіти, берегиня, кінь, півень, тощо. Варіативність композиційних вирішень укладених у певну систему інформаційних кодів, зачаровує багатством та неповторністю макрокосму.

Живописні твори О. Гармидера, В. Косовича, Г. Мороза, І. Балана, А. Фурлета та О. Дамянової виконані з тонким відчуттям синтезу народного і професійного мистецтва. Вони заразом виконують естетичну, дидактичну, культурологічну, сугестивну, гносеологічну функції. Тому великодня тематика була і завжди буде об’єктом у культурному просторі митців сьогодення. Це відкриває перспективи для подальшого мистецтвознавчого аналізу тематичних творчих композицій художників Буковини.

Альона БЕЖЕНАР,

мистецтвознавиця,

методистка Буковинського центру культури і мистецтва