На запрошення Українського дому вТбілісі та ГО «Грузинсько-українська платформа» відбулася низка етнографічних (теоретичних та практичних) заходів, присвячених традиційній культурі. Запрошений гість – очільник нашої установи, заслужений діяч мистецтв України Микола Шкрібляк. Одна із тем, що викликала чимале зацікавлення – весільні обрядодії. З огляду на це всім охочим продемонстрували найцікавіші зі шлюбних традицій. У Тбілісі відтворили традиційне буковинське весілля. У ролях наречених були уродженка Рівненщини Ольга Жакунець та її обранець Ніка. Роль весільної матки зіграла проєктна менеджерка Українського дому, громадська активістка Майя Фисюк, старостою став Микола Шкрібляк.
Одним зі шляхів пізнання менталітету українців є знайомство з народною культурою. І виставкова діяльність дає змогу розкрити самобутність орнаментальних рішень, унікальність символіки і колористики Буковини та Покуття, Гуцульщини і Приазов’я, Поділля, Волині й Одещини... Ми – такі різні, і такі єдині. Тож попри вкрай важкі для України часи ми намагаємося докладати всіх зусиль для пізнання, збереження та популяризації народного мистецтва не тільки Чернівецької області, а й гостей з інших регіонів. Це стало можливим завдяки тісній співпраці з іншими обласними центрами, громадськими організаціями, творчими об’єднаннями. Починаючи з 22 травня, чернівчани та гості нашого міста мають змогу відвідати унікальну виставку творів відомого дослідника, педагога, майстра художньої вишивки, орнаменталіста Івана Остап’юка з Надвірнянщини. В експозиції – понад 300 унікальних зразків вишитих писанок. Ця подія стала можливою завдяки невтомній праці наших партнерів - учасниць Буковинського клубу сучасної вишивки «Вечорниці», майстринь народної вишивки, членкинь Національної спілки майстрів народного мистецтва України Оксани Микитюк та Галини Михайлишиної.
«Це наша традиція і ми передаємо її з покоління в покоління», - так часто кажуть ті громади, які бережуть власні звичаї і розуміють їхню самобутність. Для мальовничої Саджавки, що на Коломийщині, чи не першою з таких твізитівок є обряд «Драниця» - адресна коляда. Суть обряду – парубоцький гурт приходить у доми односельців і виконує адресні коляди, а дівчина з родини, якій присвячений такий вияв уваги, іменується гордо «ґречною». Не менш цікавими у цьому селі є петрівчані обряди за земляними столами, традиція прикрашання весільних деревець та багато іншого. Саме цьому присвятила зустріч кураторка етнографічного проєкту «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва, письменниця Іванна Стеф’юк, котра на запрошення інтелігенції Саджавки зустрілася з творчими людьми цього колоритного населеного пункту та з носіями традиції «Драниця» та петрівчаних обрядів.
Як ми вже повідомляли раніше, упродовж кількох днів етнолог, заслужений діяч мистецтв України, директор Буковинського центру культури і мистецтва Микола Шкрібляк на запрошення Українського дому у Тбілісі та Грузинсько-української платформи провів цикл етнологічних заходів, присвячених теоретичному та практичному пізнанню традиційної культури. Всього у рамках візиту дослідник провів три лекції-спілкування, 4 майстер-класи (з писанкарства, вишивання, перепікарства великоднього та перепікарства поминального), і 2 реконструкції обрядів (частина поминального чину (роздавання помани) та частина весільного чину).
АНОНС
22 травня у великій залі Буковинського центру культури і мистецтва відбудеться відкриття персональної виставка "Інтерпретація писанки у вишивці Івана Остап’юка". Ініціатори проведення - учасниці Буковинського клубу сучасної вишивки «Вечорниці», майстрині народної вишивки, членкині Національної спілки майстрів народного мистецтва України - Оксана Микитюк та Галина Михайлишина, які спільно з автором реалізують задуманий проєкт у Чернівцях. Початок події о 14.00. Мета заходу полягає в тому, щоб вишити писанки з усіх регіонів нашої країни, а також «писанкову діаспоріану», відтворити по 10 взірців писанок прилеглих областей та окремо створити велику серію вишитих писанок Буковини. Спілкуючись із колегами з інших куточків України, розширилася писанково-вишивальна географія, і до проєкту долучилася ціла плеяда відомих майстрів, які підібрали найбільш типові, репрезентативні взірці писанок з їхніх регіонів.