Новини

ЗУСТРІЧ «НА СВЄТО»: ЯК ЦЕ БУЛО

1_9Весняна пора на Буковині – це коли хтось в очікуванні Великодня, хтось святкує Песах, а ще ця пора асоціюється з пробудженням природи і відродженням сил. Днями у Кіномистецькому центрі ім. І. Миколайчука відбулася колоритна етнографічна зустріч «На свєто», тема – Великдень та приготування до нього. Зустріч розпочалася із авторської лекції завідувачки науково-методичного відділу дослідження та популяризації традиційної культури БЦКМ, кандидатки філології Іванни Стеф’юк «Великдень на Буковині – незвичне і глибинне». Лекторка розповіла про локальні відмінності відзначення Вербної (Бечкової) неділі, про види великодньої випічки (паски, бабки, кукуци), що таке каруковані писанки, що означає поминальна трапеза на цвинтарі і чому деякі господарі несуть до церкви освячувати не один, а два кошики. Ілюстративною базою лекції стали дослідницькі експедиції проєкту «Спадщина» населеними пунктами Буковини (Драчинці, Брусниця, Горбова, Путила, Остриця, Сучевени, Глибока та ін.).

Взяли участь у засіданні комісії

1_1

Нещодавно відбулося засідання комісії для проведення конкурсу з визначення програм (проектів, заходів), що розроблені інститутами громадянського суспільства етнічного спрямування (національних меншин) Чернівецької області, для виконання (реалізації) яких у 2023 році надаватиметься фінансова підтримка з обласного бюджету. До участі в засіданні долучилися працівники Буковинського центру культури і мистецтва – директор, заслужений діяч мистецтв України Микола Шкрібляк, завідувачка відділу менеджменту креативних індустрій та міжнародної співпраці Катерина Бородкіна-Краснікова та провідна методистка з організації культурно-мистецьких проектів Яна Григораш.

Вічна пам'ять Олександру Гармидеру

garmПерестало битися серце відомого буковинського художника, члена Національної спілки художників України Олександра Володимировича Гармидера. 

Олександр Гармидер народився 12 липня 1956 року в с. Леміщиха Жашківського району Черкаської області. У 1980 році закінчив Вижницьке училище прикладного мистецтва за спеціальністю «Художнє ткацтво». 1980-1983 рр. працював старшим художником на фабриці художніх виробів у смт Дігтярі (Чернігівська обл.). У 1983 році переїхав до Чернівців і почав працювати художником на художньо-оформлювальному комбінаті. Працював у галузі станкового малярства. Митець був постійним учасником обласних та всеукраїнських виставок, неодноразово нагороджувався почесними грамотами Чернівецької обласної державної адміністрації, Чернівецької обласної та міської ради.

Колектив Буковинського центру культури і мистецтва висловлює щирі співчуття рідним і близьким Олександра Володимировича. Нехай милосердний Господь прийме його душу і дарує Царство Небесне та вічний спокій.

ВІДКРИТА ЛЕКЦІЯ МИКОЛИ ШКРІБЛЯКА: ПЕРЕГУКИ СМИСЛІВ

1_18Навчитися читати писанку – здавалося, що може бути простіше, адже писанка як атрибут нашої традиції – це щось рідне і знайоме з дитинства. Проте неспроста світоглядні практики та знання про Всесвіт, які лягли в основу писанкарства як виду народного мистецтва, від нашої держави спільно з Естонією просуваються до Всесвітнього переліку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Авторська відкрила лекція етнолога, заслуженого діяча мистецтв України Миколи Шкрібляка «Знаково-символічна мова української писанки», котра відбулася у Буковинському центрі культури і мистецтва, об’єднала однодумців – тих, хто хоче читати писанку, слухати її послання-смисли, тлумачити.

БУКОВИНЦІВ НАВЧАЛИ ВИПІКАТИ ТРАДИЦІЙНИЙ ОБРЯДОВИЙ ХЛІБ

1_13«Христос Воскрес! Воістину Воскрес!» - вітаються християни у великодню пору, а коли хочуть додати адресне побажання співрозмовникові, кажуть: «Смачної паски». І направду, великодня паска, писанки, бабка – це тільки на перший погляд звичні атрибути Великодня, а насправді вони настільки місткі, що вартують окремої посутньої розмови. І якщо майстерки з писанкарства у цю пору, на щастя, доволі поширені, то великоднім обрядовим хлібам пощастило куди менше – адже це багатогодинний процес, який складно умістити у експрес-формат одноразового заняття.Наша установа у співпраці з пекарнею «NikoNova» та громадською організацією «Вишиваний дивотвір» відважилася на такий експеримент. Як відомо, очільник Буковинського центру культури і мистецтва, заслужений діяч мистецтв України Микола Шкрібляк є не тільки глибоким дослідником хлібної культури українців, а й володіє традиційними практичними знаннями. Тож 10 квітня етнолог провів перформативний майстер-клас із покроковим коментуванням для професійних кондитерів, а також збирачів та популяризаторів буковинської традиції.