Писанкові композиції Василя Беженаря в дизайні сучасного інтер’єру

Буковина – це край, який з давніх-давен славиться багатством народних традицій. З мистецтвом писанкарства пов’язано чимало легенд, повір’їв, звичаїв, обрядів, які виникли ще в дохристиянські часи. Під впливом часу вони змінювалися, а з прийняттям християнства набули нових смислів, пов’язаних з найвеличнішим святом Воскресіння Христового. Активно популяризує писанкарство знаний майстер народного мистецтва, художник Василь Беженар. Народний майстер з Чернівців відроджує традиційну техніку воскового розпису буковинських писанок за зразками колекції Чернівецького обласного художнього музею, приватної колекції заслуженого діяча мистецтв України Миколи Шкрібляка та відомих майстринь краю. Він навчає цьому мистецтву своїх донечок Єлизавету і Тетяну, викладачів, учнів, студентів різних навчальних закладів, молодь, людей поважного віку. Неодноразово Василь Беженар був головою журі конкурсів дитячих писанок. У 2017 році відбулася шоста персональна виставка «Буковинські мотиви» у Музеї писанкового розпису в Коломиї, де він презентував свої писанки за народними мотивами. Після виставки більшість робіт майстра залишилася у колекції цього музею.

У творчій манері майстра органічно поєдналася самобутня народна знаково-символічна мова з модерновими мотивами, які мають виразний колорит. Домінуючі орнаментальні структури: геометричні, рослинні, християнські, орніто-, зооморфні, предметно-побутові та каліграфічні. Пише Василь Беженар на страусиних, гусячих, качиних, перепелиних яйцях, але найбільше – на курячих. У своїх роботах він використовує знаки-символи: «сонечко», «божа ручка», «ружа», «ромб», «безконечник», «великдень», «сорок вісім клинців», «хрест», «хмара», «вітряк», «церква», «дерево життя», «барвінок», «соняшник», «дубовий листок з жолудями», «калина», «вербова гілочка», «колоски», «сосонка», «вишеньки», «яблунька», «тюльпан», «огірочки», «равлик», «риба», «олень», «кінь», «баранець», «півень», «лапки», «грабельки», «вила», «коромисло», «сокирки», «кошички», «хата» та інші.

 У творчому доробку Василя Беженаря є й авторські писанки – модернові, це проявляється у семантиці символів, колористичному вирішенні та технологічному процесі виконання. Більшість з таких робіт мають складний поділ поверхні яйця, авторську стилізацію символів та багату палітру кольорів. Цікаві й патріотичні писанки з національною атрибутикою.

Особливу увагу привертають композиції з писанок: «Писанкове дерево», «Павук», «Пасхальний вінок», «Писанкове панно», «Великоднє гніздо», «Святковий кошик», «Великодній вогонь», «Голуби», «Писанкова гірлянда», «Писанкова фіранка» тощо. Деякі з них створюють ілюзію динаміки, ритму, інші мають чітку симетрію та виражений композиційний центр. Майстер гармонійно вводить писанкові композиції в житловий і громадський інтер'єр не як декоративний елемент, а як оберіг, який має сакральне значення.

«Писанкове дерево» – об’ємно-просторова композиція універсального призначення. Часто писанкар використовує його як об’єкт декору під час майстер-класів з писанкарства, а також для оздоблення житлової зони у великодні дні. Така композиція символізує «Дерево життя» – генеалогічне дерево, де кожна гілка означає певного родича, а все разом уособлює модель світу і людини. Писанки просилює у нитки з китичками і розвішує на кожну гілочку. Виготовляє дерева з природніх матеріалів. Всю композицію приладнує у підставку або вазу, прикрашає витинанками. Такі дерева розташовує на столі або на підлозі.

«Павук» з писанками – композиційний, енергетичний центр середовища, центральний елемент організації інтер'єру житла. Форма павука не має чіткої геометричної форми. Він складається з житньої соломи, яка утворює ромбоїд з підвішеними до його вершин меншими ромбоїдами. Складна конструкція пірамідок доповнена писанками. Згідно етнографічних досліджень, «павуки» в давнину підвішували до сволока над дитячою колискою. Вони виготовлялися з соломи, були легкі та рухливі. «Павук» – символ Всесвіту, домашнього затишку, а також оберіг від злих духів. Інколи під ним ставили свічку, а при нагріванні «павук» починав рухатися. На стінах відбивалися тіні, й люди вірили, що це тіні душ померлих предків. Уважно спостерігали в який бік буде обертатися «павук»: вліво – на голодний рік, вправо – до доброго урожаю.

Традиція прикрашання житла пасхальними вінками на Буковині запозичена. Великодні віночки Василь Беженар сплітає з виноградної лози, соломи, сухих трав або гілочок верби. Декорує писанками, різнокольоровими стрічками, квітами, пір’ям і пташками. Композиції переважно створює в колі або овалі. Ними прикрашає двері, вікна та стіни житлових будинків. Такі віночки – символ святості, сонця, миру та вічності.

 Писанкові панно (настінні) – самостійні твори мистецтва, які неодноразово демонструвалися на всеукраїнських, обласних виставках, інші слугували елементом декору житлового, громадського інтер'єру. Вони мають різну основу, розміри, форму та колористику.

«Великоднє гніздо» – оберіг, що символізує власну оселю, сім'ю та домашнє вогнище. Вважається, що міцною і щасливою буде та сім’я, на оселі якої птахи облаштовують свої гнізда – ластівки, голуби, лелеки, таку домівку не лише вбережуть, а й принесуть до неї сімейне щастя і родинну благодать. У народній культурі гніздо має магічні властивості: гніздо орла оберігає оселю від пожеж, а її мешканців – від хвороб; дрозда – приносить щастя тому, хто його знайде, не зруйнувавши самого гнізда; ластівки – добро, успіх, достаток; лелеки – оберіг від блискавок і пожеж; голуба – символ захисту Господа. Гнізда народний майстер Василь Беженар сплітає з соломи, сіна та гілочок дерев. Прикрашає пір'ям, квітками, плющем тощо.

Традиційно для святкування Христового Воскресіння кожна господиня готує великодній кошик, наповнює його наїдками, прикрашає рушником і несе святити до церкви, щоб потім усією родиною гоститися наїдками за святковим столом. У нашій сім’ї це робить сам господар. Він також створює «Святкові кошики» з писанками, які слугують декором інтер'єру, найчастіше під час майстер-класів. Доповнює композицію гілочками верби, квітами, пташками, витинанкою тощо.

Особливо святкову атмосферу в інтер’єрі надають аромати свічок і магічна динаміка живого вогню. Декоративні підсвічники «Великодній вогонь» майстер виготовляє з дерева, прикрашає писанками і різними природними матеріалами.

 «Голуби» – народні хатні прикраси, які виготовляє з видутих писанок, паперу, воску або запеченого тіста. Крила та хвіст вирізає з кольорового або білого паперу, який складає віялом. Від коливання повітря пташки кружляють та мерехтять. Раніше такі релікти підвішували до сволоків, над дверима, колискою або біля ікон. Голуби були не лише прикрасою, а й забавою для дітей.

 Гірлянда з писанок – хатня прикраса, яка складається з писанок, нанизаних на шнурочок. Її підвішували біля ікон, на сволоки, піч, стіну, мисник тощо.

Писанкові композиції знаного майстра-писанкаря з Буковини Василя Беженаря – невичерпне джерело етнодизайну. Воно сприяє відродженню народних традицій на локальному, регіональному та національному рівнях. Писанкові композиції, виготовлені його руками, посилюють сакральний вплив писанок-оберегів та сприяють збереженню національної культури. 

  Альона БЕЖЕНАР,

мистецтвознавиця,

методистка науково-методичного відділу дослідження

та популяризації традиційної культури БЦКМ