Елемент НКС - обласний Перелік:
Буковинська та бессарабська традиційна тайстра
Методисти науково-методичного кабінету дослідження та збереження традиційної культури Буковинського центру культури і мистецтва щорічно проводять науково-пошукові експедиції для дослідження елементів нематеріальної культурної спадщини, виявлення їх носіїв знань та умінь. Беруть інтерв’ю у місцевих майстрів, збирають біографічні дані, роблять спостереження за їхньою творчою діяльністю, технологічними прийомами роботи, обробкою матеріалів, аналізують особливості композиційної структури орнаментів, палітру кольорів та звертають особливу увагу на місцеву говірку. У результаті розвідок формують фото-, відео-, аудіо-архіви або рукописний фонд.
У 2020 році елемент НКС «Буковинська та бессарабська традиційна тайстра» було занесено до обласного Переліку елементів нематеріальної культурної спадщини. Наразі проводяться польові дослідження на всій території нашого краю.
Нещодавно було організовано пошукову експедицію у село Шипинці Кіцманської громади, де виявлено трьох носіїв нематеріальної культурної спадщини - Руслана Іскандерова, Ольгу Житар та Орисю Шпаюк.
Детальніше...Галина Дженикай – майстриня художньої вишивки, ткацтва, колекціонерка, членкиня Національної спілки майстрів народного мистецтва України (2008), лауреатка обласної премії імені Георгія Гараса за збереження, відродження та розвиток народного мистецтва Буковини у номінації «Художня вишивка» (2019).
Народилася Галина Петрівна 24 січня 1956 р. у місті Кіцмань, з чотирьох років проживає у селищі Лужани Кіцманського району. Зростала у творчій родині майстринь прядіння, ткацтва, килимарства та народної вишивки. Художню освіту здобула в 1972-1975 рр. у Вижницькому училищі прикладного мистецтва. Після навчання працювала контролером на Чернівецькій фабриці художніх виробів ім. Ю. Федьковича, де вивчила увесь процес виробництва та згодом була переведена творчим майстром в експериментальну лабораторію. Відтак продовжила свій трудовий шлях завідувачем відділу художньої вишивки на фірмі «РЕРОМ». Там розробляла ескізи та добирала орнаменти для пошиття жіночих блуз, суконь, чоловічих сорочок. А з 1995 року працювала викладачем трудового навчання і методики в Чернівецькому педагогічному училищі.
Детальніше...Традиції та етнографічні особливості минулого українського народу чи не найкраще розкриваються в наївному малярстві. Народні майстри такі картини писали з особливою відповідальністю. Чи не єдина майстриня, яка працює у техніці наївного малярства у Чернівецькій області ˗ Марія Гебрін.
Марія Іванівна Гебрін працює у різних жанрах: історичному, сюжетно-побутовому та пейзажному. Роботи експресивні та водночас сповнені внутрішньої гармонії і спокою. Ретроспективність та лаконічність композиції, яскрава поліхромна палітра кольорів, умовність лінійної та повітряної перспективи, лінеарне моделювання форм та образів лубка – визначальні засоби виразності живопису, завдяки яким художниця формує персональний стиль.
Детальніше...Бондарні вироби з випалюванням – одне з найдавніших та унікальних явищ в історії художньої культури Буковини, поряд із Гуцульщиною, яке свідчить про величезний мистецький потенціал нашого народу. Бондарний екопосуд був основним у вжитку, без якого не обходився жоден горянин. Сьогодні такий унікальний вид художньої обробки дерева зникає, тому потребує негайного збереження.
У 2020 році бондарство малих форм з випалюванням занесено Учбово-методичним центром культури Буковини (нині Буковинський центр культури та мистецтва) до обласного Переліку елементів нематеріальної культурної спадщини. На жаль в Чернівецькій області лише один народний майстер працює у цьому напрямі – заслужений майстер народної творчості України Володимир Ворончак.
Детальніше...Писанка – живе орнаментальне серце Великодня. Традиційна і мистецька – кожна з них має історію створення і закодовану інформацію. Тож писанка – це обов’язково символ. А ще це наша нематеріальна культурна спадщина – вона стала надбанням ЮНЕСКО.
Одна із несподіваних зустрічей подарувала нам спілкування з майстринею писанкарства, зберігачкою народної культури Марією Кермач із Розтік. Розтоки – це колоритна Буковинська Гуцульщина, рідне село однієї з найвідоміших письменниць України Марії Матіос, рідними є ці краї для знаного письменника Анатолія Томківа. Донедавна село належало до Путильського, а після адміністративної реформи входить до Вижницького району.
Детальніше...