У цьому віртуальному огляді знайомимо вас із єдиною, але дуже особливою книгою - "Фольклор українців півночі Молдови: пісні та речитативи". Вона, на наше переконання, є незамінним пазлом у розумінні буковинської традиційної культури загалом. Які з обрядових текстів, зафіксованих у книзі, мають свій живий ритуальний контекст та чому окремі з рідкісних чи зникомих жанрів є засадничими у розумінні світоглядних орієнтирів? Ось саме про це наш випуск.
(Роздуми до етнопроєкту "Буковинське Різдво)
Запис сімнадцятий.
Традиції облаштування простору - такі ж глибинні та смислово наповнені, як обряди календарного та родинного циклів. Адже, як відомо, житло у традиційній культурі розглядається не тільки у розрізі утилітарного призначення, а і в знаково-символічному, а почасти навіть космогонічному аспекті.
З огляду на це пропонуємо Вашій увазі нашу нову науково-популярну відеорозвідку "В чотирьох стінах". І в центрі нашої уваги - традиції облаштування житла.
Детальніше...
Одне з тих питань, які потребують особливо глибоких роздумів – як «уживаються» народні традиції та захист довкілля. Особливо актуальне це питання зараз, коли багато хто в роздумах – ставити живу ялинку, штучну, а чи обмежитися віночком з прикрасами.
«В нас споконвіку ялинки ніколи не було, то все чужинське», - можна почути таку думку. Якась мірка правди в цьому є, адже якщо людина говорила про індивідуальний досвід своєї родини, де на різдвяні свята встановлювався дідух – то направду ялинка як символ новоріччя для неї така ж «автентична», як гарбузи на Геловін чи «валентинки». Проте традиція тим і цікава, що... неоднозначна.
Детальніше...
"Не говори діалектами, ніби ти з села", "Тебе ніхто не зрозуміє", "Цими словами в хаті в себе хіба можеш говорити", - подібні речі, як не дивно, можна почути в різних куточках України і сьогодні, в часи державної незалежності. Та навіть у ЗМІ культивується думка, що діалекти спотворюють або ж занижують українську літературну мову.
Узагальнена фраза таких постулатів звучатиме приблизно так: "Якщо ти інакший - тобі має бути соромно".
"Я за Польщі в школу ходила, то ми польську знали, книжну (літературну. - Авт.) так само знали, але єкби я розказала задачу тими словами, єкими говорю дома - ніхто би мене не завернув. Школа в тому селі, відки наші слова - то чого вони неправильні. І вчителі наші ж люди", - розповіла у свій час авторці цього матеріалу її бабуся, Марія Михайлівна Стеф`юк (1925 р.н.).
Детальніше...
(Роздуми до етнопроєкту "Буковинське Різдво")
Запис восьмий
Сьогоднішній ранок буде багатим на сюрпризи в тих селах, де парубоцтво дотримується традицій "свого дня". Адже поки дівчата при дзеркалах ворожили на долю та викликали сужених, ті самі сужені познімали їм брами, а собачу будку обернули догори дриґом. Бо де парубоцтво - там жарти, і тільки в одну ніч парубки можуть побешкетувати - "робити збитки на Андрея". Ця весела традиція насправді є маленьким суспільним тестом. На розум, відчуття міри і адекватність. Адже ніяка традиція вандалізм не прикриє, а саме цим іноді закінчуються Андріївські забави, які вийшли з міри.
Детальніше...