«Все буде Україна», - саме під таким гаслом відбувся благодійний патріотичний концерт у Хотинському будинку народної творчості та дозвілля. Спочатку для малечі повчальну і цікаву казку "Жила собі Сироїжка" зіграли актори Чернівецького академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. О. Кобилянської. Незабутній патріотичний концерт подарували самобутні колективи будинку народної творчості та дозвілля, будинку дітей та учнівської молоді Хотинської громади, а також обласного театру ім. О. Кобилянської.
Концерт розпочався з виконання Державного Гімну України, а присутні в залі встали і співали разом. Любов до України і велике прагнення миру звучало у кожному творі та ноті. Торкнулася серця кожного пісня «Повертайся живим» та багато інших, присвячених героям-оборонцям.
Наша країна переживає важкий час. Працівники культури не стоять осторонь спільної біди. Україна бореться і обов’язково переможе ворога. Від початку війни ми працюємо волонтерами. В установах культури Недобоївської громади розміщуємо та видаємо гуманітарну допомогу, яку потребують вимушені переселенці. У селі Недобоївці діє соціальна кімнати для видачі безкоштовного одягу. Працівники культури чергують у штабі громади. Слава Україні!
Три тижні українські військові дають відсіч російським окупантам. Знищують їхню техніку. Щодня руйнуються недолугі кремлівські плани швидко захопити нашу країну. Кожен українець сьогодні відчуває гордість за своїх. Увесь світ захоплений доблестю наших Збройних Сил та добровольців, нашими людьми.
Ми всі разом, несамовито й героїчно, чинимо опір загарбникам, навіть, у тилу. Ми стали старшими на десятиліття й мудрішими на віки. Ми об’єдналися.
Жителі Клішковецької громади працюють, не покладаючи рук. В кожному селі печуть хліб, печиво, смаколики для наших бійців на передовій. За останні дні у Малинцях готували вареники, пекли завиванці і варили борщ для однієї з військових частин, в Санківцях закоптили домашню ковбасу та буженину і вже вчора ввечері наші хлопці-захисники з передової дякували за смакоту. Шилівчани постійно поповнюють запаси та відправляють на передову рибні та м'ясні консерви. А у місцевій школі вчителі, діти, батьки, усі сільчани плетуть маскувальні сітки, збирають овочі та фрукти, сортують гуманітарну допомогу, що надходить з-за кордону і відправляють її тим, хто потребує підтримки.
Мешканці Перебиківців забезпечили Чернівецький перинатальний центр овочами, щодня печуть здобу, роблять голубці, ліплять вареники, в школі плетуть маскувальні сітки - все для перемоги! Жителі села Поляна заготовлюють овочі та фрукти, збирають домашню консервацію для переселенців та бійців.
Творчі звіти, концерти, заняття, гуртківці… Один єдиний день повністю змінив цінності, мрії, сподівання, творчі плани та просто звичний ритм життя українців. Воєнні часи стали важким випробуванням, адже звичну роботу виконувати здавалося просто безглуздим.
Кожен намагався бути максимально корисним нашим захисникам і стати надійним тилом. Перший тиждень війни працівники Хотинського будинку народної творчості та дозвілля плели маскувальні сітки та приймали мішки, які використовує тероборона на блокпостах. В наступні тижні будинок культури перетворився на центр прийому гуманітарної допомоги, яка приходить з різних куточків світу. Разом із волонтерами під керівництвом міської ради розвантажуємо та сортуємо вантаж.
Працівники БНТД також долучилися до волонтерських організацій «Фронт візуальних комунікацій» та «Українська інформаційно-психологічна бригада ВЕПР» і тепер створюють інформаційні плакати та відео, щоб поширювати правдиву інформацію про війну в Україні та воєнні злочини росії у цілому світі.
У будинку народної творчості та дозвілля вже третій день активісти та волонтери активно плетуть маскувальні сітки для нашої армії. Люди зносять мішками непотрібні старі речі або одразу нарізані стрічки та плетуть, плекаючи надію на перемогу. Між собою таке заняття, сміючись, називають «бандерівським макраме». Активно долучилися вчителі та учні Хотинського ліцею №5 (ЗОШ №5), Хотинської ЗОШ №1, Хотинської музичної школи, студенти Хотинського коледжу ПДАТУ.
«Плести будемо стільки, скільки потрібно!» - говорять і дорослі, і діти. Тож робота не припиняється, адже у Бога немає інших рук, крім наших.
Слава Україні!