Новини

Як навчитися створювати красу за кілька хвилин

Сьогодні у Буковинському центрі культури і мистецтва відбулися два майстер-класи, які, на перший погляд, цілком різні – з витинанкарства і хусткування. Ініціатори і співорганізатори зустрічі – Всеукраїнська ініціатива «Активна громада», відвідувачами стали гості-переселенці з Харкова, Маріуполя, Коростеня та інших населених пунктів. Отож, що поєднує витинанкарство та хусткування? Важливість фантазії. Адже для того й іншого потрібно не так багато затрачених ресурсів та часу, натомість результат залежить від пластичності фантазії.

Основам витинанкарства присутніх навчав народний майстер, методист Буковинського центру культури і мистецтва Василь Беженар. Гості опанували основні принципи роботи з папером і дізналися дещо з історії української витинанки.

Коротко про спільне

Вчора у майстерні-світлиці народних ремесел та декоративного мистецтва Буковинського центру культури і мистецтва ми зустрічали гостей з Києва та Харкова.

Що єднає звичаї Слобожанщини, Буковини, Поділля та Волині? Чому народна традиція - це передусім досвід і вивірена століттями практичність, і чому найдавніші обряди Індії, України, країн Америки та Єгипту перегукуються? Відповіді шукали ми разом на індивідуальній етнологічній зустрічі.

Окрему увагу в розмові присвятили елементам нематеріальної культурної спадщини - буковинській тайстрі, буковинському такому рушникові, урочистому вінку з ковилою і гуцульській малій боднарці з випалюванням.

БУКОВИНСЬКА МАЛАНКА ВИЗНАНА НАЦІОНАЛЬНИМ ЕЛЕМЕНТОМ НЕМАТЕРІАЛЬНОЇ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ

Тривала організаційна, науково-методична робота щодо формування номінаційного досьє «Новорічна традиція буковинського маланкування» принесла давно очікувані результати – днями відбулося засідання Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури та інформаційної політики України, на якій розглядали номінаційні досьє потенційних елементів нематеріальної спадщини, і як наслідок міністерство розширило Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України на 21 новий елемент. До нього, зокрема, увійшла і «Новорічна традиція буковинського маланкування».

Формуванням номінаційного досьє та науково-методичним супроводом просування елемента займалася команда Буковинського центру культури і мистецтва. Варто зазначити, що ініціатива щодо охорони, розвитку, популяризації та просування даного елемента надійшла від громад, котрі позиціонують себе з цією традицією і заслужено вважають її етномаркером регіону.

«Це свято вже кілька тисячоліть вчить нас бути людьми», - на Буковині поціновувачі етнографії зібралися на купальську містерію

Одне з найбільш суперечливих, мабуть, свят – купальське. Адже воно поєднує два контрастні духовні досвіди: язичницький та християнський. За дохристиянською традицією цей день – Купайла, Купала, Лопушник. За християнською – Різдво Івана Хрестителя (народні назви – Івана Літного, Івана Зільника тощо).

Враховуючи, що місцеві варіанти купальських звичаїв на Гуцульщині, Опіллі, Волині, Слобожанщині, Поліссі та Буковині суттєво різняться, Буковинський центр культури і мистецтва запросив гостей-переселенців та корінних жителів Буковини на етнографічну містерію, упродовж якої поставали зримо записи Лесі Українки (1893), Марка Черемшини (початок ХХ століття), Олександра Босого (сьогодення) та експедиції проєкту «Спадщина» БЦКМ (також сьогодення).

Організували містерію «Купальське диво» науково-методичний відділ дослідження та популяризації традиційної культури БЦКМ (завідувачка – кандидатка філологічних наук Іванна Стеф’юк) та відділ комунікаційних технологій та інформаційно-технічного забезпечення БЦКМ (завідувач – Микола Глібіщук).