Етнографічна студія про українське хусткування з майстер-класом – цей захід у нас один із найпопулярніших. Адже, погодьтеся, вміти створювати ефектний образ за 5 хвилин і знати історію та види хусток – це доволі цікава практика. Сьогодні у співпраці з Ресурсним центром Кольпінга у майстерні-світлиці народних ремесел та декоративного мистецтва Буковинського центру культури і мистецтва кандидатка філологічних наук, етнографиня Іванна Стеф’юк провела стислий екскурс для гостей із Чернівців, Слов’янська, Харкова, Маріуполя, Києва та Соледара.
Гості дізналися про хустку-павунку, хустку зі слимбужами (равликами), хустку-баранівку, а також вишиту міртукову та вибійчану хустки, познайомилися із історією та значенням хусток у гардеробі чоловіка тощо. Завершилася пам’ятна і приємна весняна зустріч невеликою фотосесією та спілкуванням.
Уважні до наших новин читачі, поза сумнівом, уже не раз читали про Розмовний клуб української мови, який організували рік тому етнографічний проєкт «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва спільно з Міською комунальною установою «Резиденція молоді». За два сезони роботи клубу відвідувачі «мандрували у часі», пізнавали колоритні традиції Буковини, опановували основи літературної та ораторської майстерностей і чимраз глибше пізнавали українську мову.
«Ого, я хочу сфоткати тут практично все!», - такий щирий відгук ми отримали на перших секундах знайомства від учнів загальноосвітньої школи №25 міста Чернівці, коли наші юні гості спустилися у майстерню-світлицю народних ремесел та декоративного мистецтва. Якщо на уроці переважно дорослі ставлять питання, а діти шукають відповідь на них, то тут відбувалося все навпаки – учні розпитували, а лекторка шукала відповіді. Що таке тайстра, чому вінок з ковилою рухається, як вибирають деревину для бондарного посуду, як визначити вік старовинної сорочки, що означає «павук» під стелею, як «читати» маски буковинської Маланки, які є таємниці ткацтва та як верхова їзда пов’язана з народними традиціями – юні гості проявили не тільки допитливість, а й дуже добру обізнаність із традиціями рідного краю, адже на наведені теоретичні факти мали власні доповнення чи асоціації.
Образи графа Дракули чи беземоційної Венздей – більше, аніж просто впізнавані. Багато кого вони інтригують і приваблюють пізнати більше. А як щодо буковинських контекстів? Які перекази про «цецинського Вія» і «чорного графа з Хотина» збереглися в нашому фольклорі? Хто такі перевертні і як з уявленнями про них пов’язані балади Тараса Шевченка? Чим перегукуються приписи поминальної обрядовості буковинців і роман «Кладовище домашніх тварин» Стівена Кінґа? Як українці Гуцульщини, Полісся і Причорномор’я уявляють відьму? І який прихований сенс народних казок Буковини? Чим лякають неслухняних дітей і чому так?
Колектив Буковинського центру культури і мистецтва щиро вітає свою колегу, керівника народного аматорського фольклорного колективу «Дністрові серпанки» БНТД с. Зелена Дністровського району, почесного громадянина Кельменецького району Віолету Іванівну Пуюл з ювілеєм!
Під її вмілим керівництвом колектив неодноразово ставав учасником та переможцем районних, обласних, всеукраїнських фестивалів і конкурсів. Вітаючи Віолету Іванівну, бажаємо їй мирного неба, міцного здоров'я, добра, благополуччя та невичерпного натхнення.
З роси і води Вам!