Новини

ВІДБУЛАСЯ ЛЕКЦІЯ ПРО ВЕЛИКОДНІ ТРАДИЦІЇ МІСТА

1 15У співпраці Чернівецького обласного краєзнавчого музею та Буковинського центру культури і мистецтва 3 квітня відбулася публічна лекція кандидатки філологічних наук, кураторки етнографічного проєкту «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва Іванни Стеф’юк «Цукрові писанки та уквітчані гойдалки – деякі спостереження за міськими великодніми традиціями». Місце проведення – Чернівецький обласний краєзнавчий музей.

Зокрема, йшлося про великодні традицій міщан 100 років тому, про ставлення Ольги Кобилянської та Галини Хоткевич до великодніх традицій, лекторка аналізувала різні види великодньої обрядової випічки (переписи пасок по-міщанськи, козонаків, білоголових бабок), йшлося про традиції благодійництва та ярмаркування. Візуальним екскурсом для відвідувачів стала добірка старовинних українських, польських, румунських, німецьких, англійських листівок – це було доповнення до одного з векторів розмови – великодні та весняні загалом традиції національних спільнот нашого краю.

ПРО НЕМАТЕРІАЛЬНУ КУЛЬТУРНУ СПАДЩИНУ ЯК ВАЖЛИВУ СКЛАДОВУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ

1 9Тема нематеріальної культурної спадщини, її збереження та популяризації зібрала зацікавлене товариство на семінарі-практикумі "Нематеріальні скарби Тернопілля як важлива складова національної ідентичності". Захід організував Тернопільський обласний методичний центр народної творчості (директор - заслужений артист України Володимир Вермінський) за сприяння департаменту культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації (директор - Світлана Байталюк). Відбувався семінар на території парку «Агроленд». Директор парку – громадський діяч, кавалер ордена «За заслуги» III ступеня Іван Чайківський.

ХЕРСОНЦІ В БУКОВИНСЬКОМУ ЦЕНТРІ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВА

DSC 4693Третього квітня Буковинський центр культури і мистецтва зустрічав гостей - колег з Комунального закладу «Палац молоді і студентів» Херсонської обласної ради.

З початку повномасштабного вторгнення та окупації Херсона - важливого економічного, транспортного, культурного, освітнього та промислового центру півдня України, його працівники змушені були залишити домівки та рятуватись від російської навали в різних містах України та Європи.

Але заклад працює в дистанційних умовах, долаючи всі труднощі комунікації. З різних куточків стікаються ідеї, які обростають реальними справами. За цей час відбулись фестивалі, майстерки, творчі зустрічі, концерти тощо наживо.

СВЯТВЕЧІРНІ ТРАДИЦІЇ БУКОВИНЦІВ ВИЗНАНО НЕМАТЕРІАЛЬНОЮ КУЛЬТУРНОЮ СПАДЩИНОЮ

456Одна з найбільш поширених і значимих традиції України – традиція Святого вечора як комплекс обрядів та практик. Він включає духовно-обрядову підготовку (дотримання Пилипівського посту), виготовлення різдвяної атрибутики (різдвяні шопки та звізди, солом’яні павуки та дідухи тощо), Святу вечерю та її традиції, колядування, а також вертепні драми в її місцевих різновидах («Царі» («Крайї»), «Іроди», «Янголи» та багато ін.). Днями відбулося чергове засідання Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури і стратегічних комунікацій України і за його результатами до національного Переліку елементів нематеріальної культурної спадщини включено елемент «Традиції Святого вечора на Буковині». Елемент внесено саме як комплексний і він в себе включає всі вищезазначені семантичні складники. Охоронний номер елемента - 108 н.к.с. Про це повідомляється на офіційному сайті Міністерства культури і стратегічних комунікацій України.

ТРАДИЦІЯ ВИПАСАННЯ ХУДОБИ СТАЛА НЕМАТЕРІАЛЬНОЮ КУЛЬТУРНОЮ СПАДЩИНОЮ

11Нещодавно відбулося чергове засідання Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури і стратегічних комунікацій України і за його результатами до національного Переліку елементів нематеріальної культурної спадщини включено кілька нових елементів. Серед них – «Традиція випасання худоби на буковинських полонинах та бессарабських стинах Чернівецької області» (108 н.к.с.). Про це повідомляється на офіційному сайті Міністерства культури і стратегічних комунікацій України. Це елемент комплексний, він включає увесь етап літування (вихід на полонину чи вигін худоби на стину, відтак комплекс заходів, спрямований на сезонний випас і догляд худоби, обробку набілу під час випасу, а також на організацію побуту (полонинська кухня), полонинські свята з елементами народного музикування, народні знання з медицини (зокрема й зільництва) тощо. А завершальний етап традиції – повернення худоби з випасу і її розподіл між власниками. Літування охоплює період від травня до кінця серпня (все залежить від погодних умов).